Спроби Дональда Трампа швидко досягти зовнішньополітичних результатів зіткнулися з затяжними кризами одразу на трьох напрямках — в Україні, Ірані та секторі Гази. Для Києва це означає ризик конкуренції за увагу Білого дому, але також зберігає значення України як одного з ключових тестів американської сили. The New York Times в аналітичному матеріалі пише, що міжнародні ініціативи Трампа увійшли в стадію глухого кута.
Президент США намагався виступити посередником або головним перемовником одразу в декількох конфліктах, однак швидких угод поки що немає. На українському напрямку ключова проблема залишається незмінною: Росія продовжує війну і не демонструє готовності до сталого миру на умовах, прийнятних для Києва. На цьому тлі Україна домагається нових оборонних домовленостей зі США, включаючи велику угоду щодо дронів, яка, за словами Володимира Зеленського, очікує на підпис Трампа.
Іранський напрямок також залишається нестабільним. США та Іран обговорюють умови можливої угоди, але переговори ускладнюються ударами, погрозами навколо Ормузької протоки та новим загостренням у Лівані. Трамп стверджує, що Тегеран хоче домовленості, однак американські та регіональні джерела вказують на збереження розбіжностей щодо ключових умов.
Ще один глухий кут пов'язаний з Газою. План створення міжнародних стабілізаційних сил, який мав стати частиною післявоєнного врегулювання, фактично застопорився: країни не поспішають направляти значні контингенти, а умови для переходу до другої фази перемир'я залишаються спірними. Для України ця ситуація важлива з двох причин.
По-перше, Білий дім одночасно витрачає політичний ресурс на кілька криз, кожна з яких потребує участі президента, дипломатії, військових рішень та грошей. Це може уповільнювати рішення щодо зброї, ППО та санкцій проти Росії. По-друге, провал швидких угод показує обмеженість підходу, за якого складні війни намагаються закрити особистими переговорами й тиском на сторони.
У випадку України це особливо чутливо: будь-який поспішний компроміс без надійних гарантій безпеки створить ризик нової російської агресії. Економічний ризик для України та Європи пов'язаний і з Близьким Сходом. Загострення навколо Ірану, Лівану та Ормузької протоки здатне підтримувати високі ціни на нафту й паливо, що тисне на інфляцію, логістику та витрати домогосподарств.
У найближчі тижні для Києва ключовим буде не лише хід переговорів про мир, але й практичні рішення США: підпис під оборонними угодами, постачання систем ППО, підтримка української дронової програми та готовність посилювати тиск на Москву, якщо дипломатія знову не дасть результату. За матеріалами: The New York Times, Associated Press
