Вашингтон запускає Project Vault — стратегічний резерв критичних мінералів для промисловості, оборонки, авто- та технологічних компаній. Програма має зменшити залежність США від Китаю, але великі державні закупівлі в малих і непрозорих ринках можуть підняти ціни та змінити глобальні потоки сировини. Експортно-імпортний банк США схвалив позику до $10 млрд для Project Vault, а ще майже $2 млрд має надійти від приватного сектору.
Ці кошти підуть на створення Стратегічного резерву критичних мінералів США — державно-приватної структури, яка купуватиме й зберігатиме сировину для американських виробників. За задумом адміністрації Дональда Трампа, резерв має захистити компанії від раптових перебоїв із постачанням матеріалів, без яких неможливі виробництво електроніки, електромобілів, авіакосмічної техніки, зброї, батарей і енергетичного обладнання. Йдеться передусім про рідкісноземельні елементи та інші критичні метали, зокрема літій, кобальт, нікель, галій і германій.
Проблема для США в тому, що Китай залишається ключовим гравцем у видобутку й особливо переробці таких матеріалів. За оцінками, на Китай припадає близько 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів і приблизно 90% їх переробки. Це дає Пекіну важіль тиску на виробничі ланцюги в США, Європі та країнах-союзниках.
Однак Project Vault може мати побічний ефект. Якщо держава почне скуповувати значні обсяги мінералів, ринки з невеликою ліквідністю можуть отримати штучний дефіцит, різкі цінові стрибки й переорієнтацію контрактів на покупця з найсильнішою державною підтримкою. Це здатне ускладнити доступ до сировини для інших компаній і країн, які не входять у американський периметр.
Суперечливим є й те, що на першому етапі резерв може закуповувати матеріали будь-де у світі, включно з Китаєм. За даними Bloomberg, у довшій перспективі модель має перейти до пріоритету внутрішнього виробництва США, потім постачальників із союзних країн і лише після цього інших джерел. Але на старті Вашингтон може фактично купувати частину запасу в тієї ж країни, залежність від якої хоче зменшити.
Для України ця новина важлива через ширшу зміну правил у стратегічній сировині. Критичні мінерали стають не просто товаром, а елементом промислової, оборонної та санкційної політики. Якщо США, Китай, ЄС і країни G7 почнуть активніше створювати запаси й закривати власні ланцюги постачання, ціни на метали для енергетики, дронів, зв’язку, батарей і військової електроніки можуть стати нестабільнішими.
Для української економіки це означає два наслідки. По-перше, обладнання для енергетики, оборонної промисловості та високотехнологічного виробництва може дорожчати через конкуренцію за матеріали. По-друге, українські родовища й потенційні проєкти з критичної сировини можуть отримати більший стратегічний інтерес з боку США та Європи, якщо союзники шукатимуть альтернативи китайським постачанням.
За матеріалами: Bloomberg, Export-Import Bank of the United States, U. S. Department of State, AP
