Україна у 2024 році втратила близько $1,2 млрд через шахрайство, марнотратство та неефективне управління у сфері закупівлі озброєння. Про це свідчать конфіденційні аудити Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиту Міністерства оборони, з якими ознайомилася The New York Times. Документи обсягом понад 700 сторінок охоплюють закупівлі у 2024 та 2025 роках.
За даними видання, вони виявили повторювані проблеми: переплату за зброю, використання посередників замість прямих контрактів із виробниками та укладання нових угод із компаніями, які вже зривали попередні поставки. Агенція оборонних закупівель відмовилася коментувати висновки аудитів для NYT. Зброю купували через дорожчих посередників Однією з головних претензій аудиторів стали закупівлі через торговельних посередників, які додавали власну націнку.
В аудиті за 2024 рік зазначалося, що значна частина закупівель здійснювалася саме таким способом, хоча в низці випадків зброю можна було придбати дешевше безпосередньо у виробника. Попри зауваження аудиторів, на початку 2025 року вони знову виявили контракти з посередниками за наявності дешевших альтернатив. Зокрема, під час закупівлі ракет на сотні мільйонів доларів у 2024 році Агенція оборонних закупівель обрала чеського посередника, хоча мала значно дешевші пропозиції на таку саму продукцію, серед яких була й пряма пропозиція виробника.
Компанії зривали поставки і знову отримували контракти Аудитори також встановили, що сім із десяти найбільших підрядників Міністерства оборони отримували нові замовлення, незважаючи на невиконання попередніх контрактів або кримінальні провадження щодо їхнього керівництва. Один із постачальників отримав новий контракт, перебуваючи під заставою у корупційній справі. Загалом закупівельники укладали угоди з 18 компаніями, які вже мали історію невиконання контрактів.
Шість із них до цього не виконали повністю жодного свого договору, однак продовжували отримувати нові замовлення. Показовим став випадок із виробником безпілотників. Компанія не поставила жодного з 600 спеціалізованих дронів за одним контрактом, після чого отримала замовлення ще на 1 950 апаратів.
Із нової партії вчасно були поставлені лише 50 безпілотників. Водночас самі аудити не пояснюють, чому компанії з невиконаними зобов'язаннями продовжували отримувати державні контракти. Неперевірена ракета пошкодила український Мі-8 Ще один випадок стосувався закупівлі 70-мм некерованих авіаційних ракет через посередника, який обіцяв поставити продукцію з Туреччини.
За даними аудиторів, сам турецький виробник попереджав українську сторону, що не здатний забезпечити заявлений посередником обсяг. Незважаючи на це, контракт уклали. Крім того, зброю закупили без підтвердження проведення необхідних випробувань.
Під час бойового застосування одна з ракет вибухнула всередині пускової установки та серйозно пошкодила український вертоліт Мі-8. Після цього Служба безпеки України розпочала кримінальне розслідування. Підрядники нарощували прибутки NYT зазначає, що на тлі різкого збільшення оборонних витрат прибутки низки українських та іноземних постачальників зброї суттєво зросли.
Серед них видання називає європейську Czechoslovak Group, яка повідомляла інвесторам про значний позитивний вплив продажів Україні на свій бізнес. Павлоградський хімічний завод, що постачає вибухові речовини, також зміг перейти від багаторічних збитків до прибуткової роботи завдяки військовим замовленням. Колишній радник Агенції оборонних закупівель Тамерлан Вагабов заявив NYT, що переплати безпосередньо впливають на можливості армії: коштів залишається менше для закупівлі додаткової зброї та необхідної кількості боєприпасів.
За оцінкою аудиторів, лише за 2024 рік сукупні втрати держави через шахрайство, неефективні витрати та проблеми з управлінням оборонними закупівлями становили близько $1,2 млрд. За матеріалами: The New York Times
