Американські розвідувальні польоти біля Куби різко почастішали на тлі заяв Дональда Трампа про те, що Вашингтон "займеться" островом. Це не є доказом неминучої військової операції, але показує: США переводять кубинський напрям у режим активного тиску – військового, економічного і політичного. За даними CNN, які наводить Cuba Headlines, з 4 лютого літаки і дрони ВМС та ВПС США здійснили щонайменше 25 розвідувальних польотів поблизу Куби.
Польоти фіксувалися біля Гавани та Сантьяго-де-Куба, іноді на відстані близько 40 миль від узбережжя. У місіях були задіяні P-8A Poseidon, RC-135V Rivet Joint і безпілотник MQ-4C Triton. Ці платформи не призначені для ударів по цілях.
Їхнє завдання – збирати дані: відстежувати кораблі, радари, системи зв'язку, військову активність, переміщення сил і роботу інфраструктури. Саме тому збільшення таких польотів зазвичай означає, що Пентагон хоче мати актуальну картину ситуації, але не обов'язково вже ухвалив рішення про атаку. Контекст робить ці польоти політично чутливими.
Трамп уже кілька разів говорив, що Куба може "скоро" домовитися зі США або Вашингтон "зробить те, що має зробити". ABC News цитувало його слова про те, що "щось із Кубою станеться досить швидко", але перед цим США займатимуться Іраном. Раніше він також говорив про "честь" "взяти Кубу", не пояснюючи, що саме має на увазі.
CBS News пише, що у Вашингтоні справді обговорюють зміну режиму або зміну поведінки кубинської влади, але експерти вважають прямий військовий сценарій складнішим, ніж у випадку Венесуели. Кубинська система влади існує десятиліттями, має потужний апарат контролю і готується до зовнішнього тиску. Тому більш реалістичним сценарієм називають не вторгнення, а примус через економічне виснаження, санкції, кримінальні справи проти керівництва та переговори про поступки.
Економічний тиск уже працює. США посилили обмеження проти постачання нафти на Кубу, а сама країна переживає важку енергетичну кризу, дефіцит пального і тривалі відключення електроенергії. Euronews повідомляв, що Мексика навіть відправляла до Куби кораблі з гуманітарною допомогою після поглиблення енергетичної кризи.
Тому розвідувальні польоти можна читати у трьох сценаріях. Перший – демонстрація сили і психологічний тиск перед переговорами. Другий – підготовка до морських або санкційних операцій, наприклад контролю за постачанням пального, вантажів або судноплавством у Карибському басейні.
Третій – створення оперативної бази даних на випадок, якщо політичне рішення про силову дію все ж буде ухвалене. Ознаки справжньої підготовки до великої операції були б іншими: масове перекидання бойової авіації, десантних кораблів і сил підтримки, обмеження повітряного простору, евакуаційні попередження для американців, публічний ультиматум Гавані, рішення Конгресу або офіційне повідомлення Пентагону. Наразі таких підтверджених сигналів немає.
Важливий і китайський фактор. CSIS раніше писав, що на Кубі є щонайменше чотири об'єкти, які можуть підтримувати китайські можливості радіоелектронної розвідки. Для США це особливо чутливо, бо Куба розташована менш ніж за 100 миль від Флориди і може бути зручною точкою для спостереження за американською військовою та космічною інфраструктурою.
Для України ця історія важлива не через Кубу як торгового партнера, а через ширший ефект. Якщо Вашингтон відкриє ще один кризовий фронт у Карибському басейні, це може відволікати увагу США, впливати на глобальні ризики, енергетичні маршрути і переговорну поведінку Китаю та Росії. Водночас жорсткіша політика США проти союзників Москви може посилити тиск на країни, які допомагають обходити санкції або підтримують антизахідні режими.
Найімовірніше, найближчий етап – не негайна військова операція, а нарощування примусу. США можуть поєднувати розвідку, санкції, енергетичний тиск, юридичні справи і переговори, залишаючи військовий варіант як інструмент залякування. Саме тому ключове питання зараз не "коли почнеться операція", а чи змусить цей тиск кубинську владу піти на поступки до того, як Вашингтон перейде до жорсткіших дій.
За матеріалами: Cuba Headlines, CBS News, ABC News, CSIS, Havana Times, Euronews
