НАБУ та САП оприлюднили деталі операції "Форест Гамп", у межах якої розслідують легалізацію 150 млн грн готівки для внесення застави за фігуранта справи "Мідас". За версією слідства, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank, рахунки підконтрольних компаній та конвертаційні центри, а до групи входили високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат і керівники банку. У новому відео операції "Форест Гамп" НАБУ заявило, що викрило групу осіб, яка організувала та забезпечила легалізацію коштів, одержаних, за даними слідства, злочинним шляхом.
Йдеться про 150 млн грн готівкою, які через низку рахунків компаній мали бути введені у легальний обіг та використані для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі "Мідас". Імен фігурантів у самому відео НАБУ не називає. Водночас Бюро зазначає, що до групи входили заступник керівника Офісу президента України, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова його наглядової ради та інші особи.
Раніше народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко оприлюднили фрагменти процесуальних матеріалів слідства, в яких у відповідному епізоді згадуються тодішня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та державний Sense Bank. Слідство заявляє про встановлення контролю над Sense BankЗа версією НАБУ, для реалізації схеми її учасники використали державний банк та рахунки підконтрольних підприємств. Бюро стверджує, що на початку червня 2026 року організатори отримали фактичний контроль над Sense Bank, що дало можливість використовувати фінустанову у власних інтересах.
Ця версія збігається з фрагментом процесуального документа, який раніше оприлюднив Олексій Гончаренко. У ньому детектив стверджує, що невстановлені особи з Офісу президента нібито поставили перед Іриною Мудрою завдання "взяти під контроль для Офісу Президента України АТ "Сенс Банк". У документі зазначається, що 100% акцій банку належать державі, а метою таких дій, за версією слідства, було недопущення встановлення контролю над фінустановою іншими владними структурами.
Детектив також стверджує, що відповідну ініціативу нібито підтримало керівництво наглядової ради та правління банку. Надалі, згідно з матеріалами слідства, невстановлені особи з Офісу президента нібито поставили перед Мудрою завдання залучити кошти для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. На записах обговорюють 150-200 млн грн готівкиУ новому відео НАБУ оприлюднило фрагменти розмов, у яких співрозмовники обговорюють пошук компаній, через які можна провести великі суми грошей.
В одному з епізодів йдеться про необхідність провести 200 млн грн через компанії. Інший співрозмовник повідомляє, що "за Германа" привезли 200 млн грн готівкою і тепер необхідно вирішити, як їх провести через фінансову систему. Після того як розмір застави був зменшений до 150 млн грн, на записі учасники обговорюють розподіл цієї суми на три частини по 50 млн грн між кількома учасниками.
Один зі співрозмовників також прямо говорить про необхідність доставити кошти до Sense Bank, після чого провести платіж із рахунків компаній. НАБУ стверджує, що для легалізації грошей були залучені підконтрольні компанії та фізичні особи, а також топменеджмент державного банку, з яким узгоджували механізм проведення платежів. Як мали обійти фінмоніторингОдин із найдетальніших епізодів відео стосується можливого обходу систем фінансового моніторингу Sense Bank.
За даними НАБУ, 16 червня відбулася зустріч довіреної особи колишнього народного депутата з головою правління Sense Bank. Після неї довірена особа переказала зміст домовленостей ексдепутату. На записі пояснюється, що після попередніх великих застав у банках посилили контроль за такими операціями.
У Sense Bank відповідний платіж мав потрапити на ручне погодження співробітника банку. Співрозмовники визнають, що у звичайному режимі такий платіж фінансовий моніторинг, імовірно, не пропустив би. Далі на записі описується можливий спосіб обходу контролю: систему, яка автоматично відфільтровує підозрілі операції, нібито планували на певний час перевести в режим технічного обслуговування.
У цей часовий проміжок клієнт мав сформувати платіж, який автоматично пройшов би далі, не потрапивши на ручне погодження. На іншому фрагменті співрозмовник переказує слова керівника банку: той нібито мав у "ручному режимі" зробити своєрідне "вікно", під час якого можна було провести гроші. Учасники розмови прямо називають такий механізм проведенням операції "в обхід фінмону".
Також на записах обговорюється використання транзитних компаній та документів, які мали формально пояснити походження і призначення платежів. Що відомо про роль Ірини МудроїУ відео НАБУ є телефонна розмова, яку Бюро позначає як спілкування колишнього народного депутата із заступником керівника Офісу президента України. Під час неї обговорюються фінмоніторинг Sense Bank, погодження платежів та запропонований механізм їх проведення.
НАБУ у самому відео не називає цю посадовицю за прізвищем і не заявляє окремо про ідентифікацію голосу. Водночас в оприлюднених депутатами матеріалах слідства у зв'язку з організацією коштів на заставу та можливим контролем над Sense Bank фігурує Ірина Мудра. Саме тому твердження про те, що на записі звучить її голос, наразі коректно подавати лише з посиланням на матеріали слідства та депутатів, а не як окремо підтверджений НАБУ факт.
Як передавали 150 млн грн готівкоюНАБУ також оприлюднило свою версію руху готівки. За даними Бюро, перший транш у розмірі 50 млн грн доставили до офісу колишнього народного депутата. З цієї суми 15 млн грн отримала довірена особа, а 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який НАБУ у відео називає "пральнею".
Того ж дня, як стверджує слідство, було доставлено другий транш – 10 млн грн. Наступний великий транш становив 70 млн грн. З них 20 млн грн залишили довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до конвертаційного центру.
Останні 20 млн грн, за версією НАБУ, провели за тією самою схемою. Таким чином загальна сума готівки становила 150 млн грн. Як кошти проходили через Sense BankДодаткові подробиці руху безготівкових коштів раніше оприлюднив Ярослав Железняк із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ.
За цими даними, 22-23 червня ТОВ "Востоктранслогістика" чотирма платежами перерахувало 35 млн грн на рахунок компанії "Гіран Констракт" у Sense Bank. Призначення платежів було вказане як поворотна безвідсоткова фінансова допомога. Ще 48,86 млн грн "Гіран Констракт" перевела зі свого рахунку в ПУМБ на власний рахунок у Sense Bank.
Загалом там таким чином акумулювали 83,86 млн грн.25 червня, за версією слідства, 46 млн грн із рахунку "Гіран Констракт" у Sense Bank безпосередньо перерахували на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду як частину застави. Ще 37,86 млн грн направили компанії "Тетрас Оптіма" на рахунок в ОТП Банку. Разом з іншими отриманими коштами "Тетрас Оптіма" згодом перерахувала до ВАКС 54 млн грн.
Наступного дня "Гіран Констракт", за матеріалами слідства, перерахувала 4 млн грн компанії "Пелет Сервіс" як оплату будівельних матеріалів. Того самого дня "Пелет Сервіс" переказав усі 4 млн грн на рахунок ВАКС. Таким чином, безпосередньо з рахунків у Sense Bank до ВАКС, за оприлюдненими матеріалами, надійшло 50 млн грн.
Ще 37,86 млн грн спочатку пройшли через рахунок у Sense Bank, після чого були спрямовані через іншу компанію. Загальний грошовий потік, пов'язаний із Sense Bank, таким чином становив щонайменше 87,86 млн грн, хоча частина цієї суми була транзитною. Обшуки та керівництво банку19 серпня "Економічна правда" повідомила про обшуки, пов'язані із Sense Bank, зокрема у представників керівництва фінустанови.
У матеріалах, які оприлюднив Железняк, серед посадовців банку згадуються голова правління Олексій Ступак, колишній голова наглядової ради Микола Гладишенко та керівниця департаменту фінансового і валютного моніторингу Людмила Снігур. За версією слідства, колишній голова наглядової ради міг сприяти залученню до внесення застави компанії "Тетрас Оптіма". Голова правління фігурує у матеріалах щодо координації банківських операцій, а керівниця фінмоніторингу – у контексті проведення платежів та можливого обходу систем контролю.
Водночас усі ці обставини наразі є версією слідства. Повідомлення про підозру або згадка у матеріалах кримінального провадження не означають доведення вини особи. НАБУ заявило і про спроби розширити вплив на держорганиОприлюднені записи містять іще одну лінію розслідування.
НАБУ заявляє, що детективи зафіксували факти можливого втручання з метою просування підконтрольних людей до антикорупційних та інших державних органів. На записах співрозмовники обговорюють майбутнє голосування до Ради громадського контролю при НАБУ та способи мобілізувати голоси на підтримку певних кандидатів. Також звучить теза про необхідність створити власний "кадровий резерв".
У розмові згадуються Бюро економічної безпеки, митниця та Агентство з розшуку та менеджменту активів. Окремі співрозмовники порівнюють таку роботу зі системним формуванням кадрового резерву міжнародними партнерами. НАБУ подає ці записи як матеріали, отримані під час розслідування, однак повний контекст усіх розмов у ролику не оприлюднений.
Фігурантам загрожує до 12 років ув'язненняЗа даними НАБУ, 29 червня 2026 року один із фігурантів справи "Мідас" був звільнений з-під варти після внесення застави у розмірі 150 млн грн. Курс України раніше писав, що повну заставу за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка внесли чотири приватні компанії.19 серпня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру учасникам групи, які, за версією слідства, організували та забезпечували внесення цієї застави за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом. Їхні дії кваліфікували за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України – легалізація або відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі.
Згідно з Кримінальним кодексом України, за цей злочин передбачено від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Слідство триває. Винуватість кожного з фігурантів може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.
За матеріалами: НАБУ, Ярослава Железняка, Економічної правди
