Білий дім 22 вересня опублікував повний текст угоди США, Данії та Гренландії, підписаної в Нью-Йорку в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН. Документ значно розширює можливості американських військових на острові: США зможуть створити дві нові військові зони, розвивати наявну базу Пітуффік, вільніше переміщувати військові літаки та кораблі, а в перспективі — розмістити елементи системи протиракетної оборони Golden Dome. Угода доповнює договір про оборону Гренландії 1951 року.
При цьому сторони окремо підтвердили суверенітет і територіальну цілісність Королівства Данія та право населення Гренландії на самовизначення. Одним із головних пунктів стало створення додаткових американських «оборонних зон» у Нарсарсуаку на півдні острова та Местерсвігу на сході. У самому документі оборонна зона визначається як територія, де США створюють або експлуатують військову базу.
Технічні параметри двох нових об'єктів сторони мають узгодити окремо. Крім того, Вашингтон зможе модернізувати та розширювати діяльність на космічній базі Пітуффік. Угода допускає і створення додаткових американських військових зон в інших частинах Гренландії, однак кожен такий майданчик має бути узгоджений сторонами через спільний постійний комітет.
США також отримують широкі права на військове переміщення територією острова. Американські військові літаки зможуть пролітати над Гренландією та приземлятися на її території, а державні кораблі США — переміщуватися в територіальних водах. Збройним силам і військовій техніці надається право доступу до оборонних зон суходолом, повітрям і морем.
У преамбулі угоди окремо згадано американську систему протиракетної оборони Golden Dome. Сторони визнають спільний інтерес у наданні США військового доступу до Гренландії в обсязі, необхідному для захисту острова, території НАТО та Північної Америки, у тому числі за допомогою розміщення цієї системи. Ще один блок угоди стосується присутності третіх країн.
Державам, які не є членами НАТО, забороняється створювати в Гренландії власні постійні пілотовані або безпілотні військові об'єкти, якщо сторони угоди окремо не домовляться про інше. Обмеження передбачено і для іноземних інвестицій. Компанії та інвестори з держав, які не входять до НАТО, не є партнерами Альянсу або членами ЄС, не повинні отримувати контроль, значний вплив або доступ до закритої інформації в особливо чутливих секторах.
У документі до них прямо віднесено критичну інфраструктуру та видобуток природних ресурсів. При цьому угода передбачає економічні вигоди для самої Гренландії. США мають по можливості віддавати місцевим компаніям контракти на будівництво, обслуговування та демонтаж об'єктів американської військової інфраструктури, якщо гренландські підрядники здатні виконати відповідні роботи.
Документ укладено без кінцевої дати і може бути змінений тільки за взаємною згодою. Окремо прописано сценарій можливого здобуття Гренландією незалежності: у такому разі нова держава повинна зберегти участь у НАТО та прийняти на себе права та обов'язки Данії за цією угодою. Угода поки що не набула чинності.
Для цього Данія спільно з Гренландією мають завершити передбачені національним законодавством парламентські процедури, після чого США буде надіслано відповідну дипломатичну ноту. Договір став підсумком кількох місяців переговорів щодо майбутнього американської присутності на острові. Ще перед підписанням уряди Данії та Гренландії підкреслювали, що домовленість має посилити безпеку Арктики, але при цьому зберегти суверенітет Королівства Данія та право жителів Гренландії самостійно визначати своє майбутнє.
За матеріалами: Білий дім, уряд Данії
