На парламентських виборах у Латвії переконливо переміг центристський "Об'єднаний список" чинного прем'єр-міністра Андріса Кулбергса, який виступає за продовження підтримки України та жорстку політику щодо Росії. Водночас друге і третє місця посіли політичні сили, які під час кампанії значно критичніше висловлювалися щодо нинішніх масштабів допомоги Києву. За підсумковими даними Центральної виборчої комісії, "Об'єднаний список" отримав 35,29% голосів і 41 зі 100 місць у Сеймі.
За нього проголосували майже 284 тисячі виборців. Явка становила 51,79%. Друге місце посіла партія "Латвія на першому місці" бізнесмена Айнарса Шлесерса – 13,08% і 17 мандатів.
Третьою стала "Суверенна влада / Об'єднання новолатишів", яка отримала 11,71% та 15 місць. До парламенту також пройшли Національне об'єднання з 8,9% голосів і 10 мандатами, "Прогресивні" – 7,88% і 10 місць, а також "Нова Єдність" – 6,36% і сім депутатів. Союз зелених і селян набрав 4,4% і не подолав п'ятивідсотковий бар'єр.
Підтримка України була одним із помітних зовнішньополітичних питань кампанії. Кулбергс виступав за її продовження, посилення протиповітряної оборони Латвії та збереження оборонних витрат на рівні 5% ВВП. Після виборів прем'єр також заявив, що економічні зв'язки з Росією роблять Латвію вразливішою.
Позиція "Латвії на першому місці" складніша. Партія засудила російське вторгнення, а її передвиборча програма передбачає підтримку вступу України до ЄС. Крім того, у попередньому складі Сейму фракція підтримала більшість рішень, пов'язаних із допомогою Україні.
Водночас Шлесерс протягом останніх місяців дедалі частіше заявляв, що латвійська влада надмірно концентрується на війні, а підтримка України відбувається коштом внутрішніх економічних інтересів країни. Значно жорсткішу позицію займає "Суверенна влада". Її лідерка Юлія Степаненко під час кампанії прямо виступала проти подальшого фінансування війни та заявляла, що Латвія повинна підтримувати Україну насамперед у мирних переговорах.
В інтерв'ю Reuters вона також уникнула прямої відповіді щодо підтримки економічних санкцій проти Росії. Попри високий результат двох цих сил, для формування уряду прем'єру Кулбергсу вони математично не потрібні. "Об'єднаний список", Національне об'єднання та "Нова Єдність" разом отримали 58 мандатів – достатньо для парламентської більшості. Представники "Об'єднаного списку" ще після появи перших результатів заявили, що насамперед мають намір вести переговори з нинішніми партнерами по уряду.
Союз зелених і селян, який також входить до чинної коаліції, цього разу до Сейму не пройшов. Шлесерс зі свого боку ще до виборів виключав можливість коаліції із "Новою Єдністю", "Прогресивними" та "Суверенною владою". Останню він окремо відмежовував від своєї партії через розбіжності, які виникли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Таким чином, новий Сейм отримав значно більше депутатів від сил, критичних до нинішньої політики щодо України та Росії, однак партії, які підтримують продовження допомоги Києву, зберігають можливість сформувати парламентську більшість без їхньої участі. За матеріалами: Центральна виборча комісія Латвії, LSM, Reuters
