Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

ТЕЛЕГРАФ

Politico: Чехія пропонує закупити снаряди для України поза ЄС

Чехія змушує країни ЄС профінансувати закупівлю, за її оцінками, 450 000 боєприпасів для артилерії, наявних за межами блоку.
Про це повідомляє Politico.
"Європа не виконує свою обіцянку щодо відправлення в Україну 1 мільйона артилерійських снарядів до березня, а чехи заявляють, що настав час шукати постачання за межами ЄС", - йдеться в матеріалі.

Франція очолила заклики до Європи нарощувати свій власний промисловий потенціал для доставки боєприпасів Україні. Однак тепер ЄС заявляє, що до березневого терміну в Україну доставлять 524 000 снарядів, а до кінця року обіцяно тільки 1,1 мільйона.
Politico пише, що коли на початку 2023 року ЄС уточнював свої зобов'язання щодо військової допомоги, Франція, лідер оборонної промисловості блоку, наполягала на тому, щоб субсидії зосереджувалися тільки на місцевому виробництві, а не спрямовувалися поза ЄС.

Де Європа може купити боєприпаси
Видання пише, що заклик Чехії підвищує ймовірність того, що Європа замість цього звернеться до збройових компаній Південної Кореї, Туреччини та Південної Африки.
За словами чиновника, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель особливо згадав, що Корея може бути залучена для отримання додаткових снарядів.
План ЄС щодо збільшення поставок боєприпасів передбачає відшкодування країнам мільярдів євро через Європейський фонд миру за відправлення снарядів з наявних запасів.
Це існуватиме разом з 1 мільярдом євро для стимулювання спільних закупівель боєприпасів Європейським оборонним агентством та 500 мільйонами євро для підтримки проєктів з виробництва боєприпасів.
Проблеми з боєприпасами існують не тільки в ЄС
Один дипломат сказав, що цифра в 450 000 була озвучена під час неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі в середу.
Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала потім заявив своїм колегам під час саміту лідерів ЄС у четвер, що снаряди можуть бути отримані з-за меж Євросоюзу, щоб допомогти блоку виконати свої обіцянки.
"ЄС - не єдиний союзник, який не може домогтися результатів. Політичний глухий кут у Вашингтоні також зупинив потоки американської зброї в Україну", - пише Politico.

Снаряди для України
У березні 2023 року міністри оборони та закордонних справ ЄС погодили план із спільної закупівлі боєприпасів. Він передбачає надання Україні 1 млн снарядів протягом наступних 12 місяців. Зокрема, мова йшла про сім країн.
Але вже в листопаді ЄС поінформував членів, що навряд чи зможе передати Україні обіцяний 1 млн артснарядів. Цей план повинні виконати до березня 2024 року.
При цьому наприкінці листопада єврокомісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон, наводячи статистичні дані, заявляв, що до весни 2024 року виробничий потенціал оборонних підприємств у ЄС складе більше мільйона артилерійських снарядів. Але для передачі боєприпасів Україні потрібне відповідне рішення, якого поки що немає.

Шмигаль: Фінансова допомога Україні від Японії перевищила 4,5 млрд доларів

Надана Японією фінансова допомога Україні перевищила 4,5 мільярда доларів – Японія посідає 4 місце серед партнерів України за розміром наданої бюджетної підтримки. Про це під…

Нацбанк прогнозує скорочення фіндопомоги від партнерів

Нацбанк очікує, що міжнародна фінансова підтримка України зберігатиметься, хоча й у менших обсягах. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за січень 2024 року. "Завдяки…

США ввели санкції проти компаній з виробництва іранських “Шахедів”

Сполучені Штати Америки сьогодні, 2 лютого, запровадили нові санкції проти мережі компаній, які допомагали Ірану у виробництві дронів-камікадзе типу "Шахед".
Про це повідомляє Міністерство фінансів США.
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) наклало санкції на ключову мережу закупівель великих постачальників матеріалів і чутливих технологій для іранських програм балістичних ракет і безпілотних літальних апаратів, зокрема на дрони серії "Шахед".
Чотири організації, що базуються в Ірані та Гонконзі, позначені сьогодні, діяли як таємні закупівельні організації.
Заступник міністра фінансів по боротьбі з тероризмом і фінансовою розвідкою Брайан Нельсон заявив, що тривале поширення Іраном своїх передових звичайних озброєнь, включно з дронамі і ракетами, націленими на солдатів США, залишається серйозною загрозою стабільності регіону.
"Ми без вагань задіємо весь наш набір інструментів, щоб зруйнувати незаконні мережі закупівель, які постачають компоненти для цих систем озброєння, а також притягнути до відповідальності тих, хто намагається експортувати цю зброю терористичним проксі-групам", - додав він.

Хто саме потрапив під санкції
У Мінфіні уточнили, що обмеження були введені проти:
Компанії FYIT із Гонконгу; Компанії Duling Technology з Гонконгу; Компанії Advantage Trading з Гонконгу; Компанії NSMI з Ірану; Компанії COPC із Гонконгу.
Іран допомагає РФ з озброєнням
Іран з перших місяців повномасштабного вторгнення підтримав російське вторгнення в Україну. Крім того, країна надала Росії військову допомогу. Зокрема, Тегеран надав Москві дрони-камікадзе, якими окупанти з осені 2022 року атакують Україну.
Нещодавно видання Sky News повідомило, що Іран розробив для РФ новий "вибуховий" дрон Shahed-107, який Москва може використовувати проти України.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат тоді повідомляв, що нове озброєння, яке отримає Росія, може стати викликом для України. Але поки немає інформацію про передачу Іраном нових дронів та ракет російській армії.

У ЄС досягли угоди щодо обов’язкового регулювання штучного інтелекту

Заступники постійних представників держав-членів Європейського Союзу в Брюсселі 2 лютого досягли угоди щодо Акта про штучний інтелект, який стане першим механізмом обов’язкового регулювання цієї сфери у світі.
Про це пише Politico.
Майбутній Акт про штучний інтелект, згідно з погодженим проєктом, заборонить або обмежить застосування цієї технології в деяких сферах, а також зобов’яже розробників дотримуватись стандартів прозорості та стрес-тестування.
Євросоюз є першим, хто погодив запровадження обов'язкових правил для технологій штучного інтелекту. Рішення заступників послів держав-членів ЄС слідує за попередньою згодою трьох ключових євроінституцій, про яку оголосили у грудні.
Як зазначає Politico, подальше погодження Акта про штучний інтелект постало перед опором найбільших економік ЄС – Німеччини та Франції, які побоювались через падіння конкурентоспроможності своїх компаній, та Австрії, яка висловлювала заперечення щодо положень про захист даних.
Зрештою, за даними Politico, опір трьох країн вдалось подолати запевненнями, що Єврокомісія зробить офіційні заяви щодо питань, які тих непокоять – позаяк саме вона відповідатиме за втілення Акта про штучний інтелект.
Акт все ще потребує офіційного схвалення Європейського парламенту, де досі тривають дискусії про його найбільш неоднозначні положення – зокрема про технологію розпізнавання облич. Поза тим, після погодження на рівні комітетів голосування у Європарламенті може відбутись у квітні.
Минулого місяця Єврокомісія оголосила про пакет заходів з розвитку штучного інтелекту та оголосила про намір створити профільне Управління ЄС, яке відповідатиме за імплементацію Акта.

У Кабміні розповіли, куди спрямують 50 мільярдів євро від ЄС

Більшу частину коштів, які Україна отримає від Європейського Союзу, спрямують на підтримку державного бюджету України. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль Також глава уряду повідомив,…

Суд ООН підтвердив свою юрисдикцію за позовом України проти Росії

Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (ООН) сьогодні, 2 лютого, постановив, що має юрисдикцію на розгляд позову України від 2022 року проти РФ.
Про це говорить трансляція засідання суду.
Нагадаємо, у своєму позові проти РФ до Міжнародного суду ООН Україна вимагає притягнути країну-агресора до відповідальності за спотворення поняття "геноциду".
Під час засідання у Палаці миру, де знаходиться Міжнародний суд ООН, було визнано, що суд має юрисдикцію у розгляді справи.
З цього слідує, що позов є повністю або частково прийнятним. Наступним етапом тепер буде розгляд справи по суті.
Суд ООН по позову України проти Росії 31 січня
Нагадаємо, вчора міжнародний суд ООН оголосив фінальне рішення за позовом України проти РФ у справі про порушення конвенцій про заборону фінансування тероризму та подолання форм расової дискримінації - на Донбасі та у Криму.
Суд ООН визнав порушення з боку Росії певних частин Конвенції про заборону фінансування тероризму.
Засідання суду у Палаці миру в Гаазі (Нідерланди) транслювалося у прямому ефірі.
Даний позов проти РФ до суду ООН Україна подала 16 січня 2017 року, він пов'язаний з агресією загарбників у Криму та на Донбасі. У позові йдеться про порушення Кремлем двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Орбан пояснив, чому погодився на 50 млрд євро для України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поскаржився на те, що йому довелося зняти вето на 50 мільярдів євро допомоги від ЄС для України через те, що політика загнали в глухий кут
Про це Орбан заявив у етері радіостанції Kossuth.
"Я був у глухому куті. Якби ця угода не була досягнута та Угорщина продовжувала б використовувати своє право вето, тоді 26 країн-членів погодилися б направити гроші в Україну і забрали б кошти, призначені для Угорщини, і відправили б їх також в Україну — чому б це було добре?", — зазначив угорський прем'єр.

Водночас Орбан вкотре наголосив, що між Україною та РФ мають розпочатися мирні переговори.
"Час на боці росіян, і чим довше триває війна, тим більше людей гине", — вважає прем'єр-міністр Угорщини.

Як повiдомлялось, лідери країн Європейського Союзу об'єдналися, аби змусити Орбана не блокувати рішення щодо фінансової допомоги Україні.

У Мінсоцполітики заперечили, що блокують картки, з яких не знімають пенсії

Мінсоцполітики спростовує некоректну інформацію, яку розповсюджують від імені міністерства, щодо блокування банківських карток пенсіонерів через відсутність руху коштів на них. "Мінсоцполітики не давало жодних коментарів…

В Україні запустили Державний реєстр санкцій

В Україні запрацював Державний реєстр санкцій. Відтепер кожен охочий може отримати доступ до актуальної та достовірної інформації про підсанкційних юридичних і фізичних осіб. У реєстрі…

Українська економіка цьогоріч зросте лише на 3,6% – прогноз НБУ

Національний банк очікує, що цьогоріч зростання економіки сповільниться до 3,6%, однак надалі знову пришвидшиться. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ. "Завдяки вищим, ніж очікувалося,…

У НБУ прогнозують скасування мораторію на підвищення тарифів у 2025 році

Мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання може бути скасований лише у 2025 році. Це відбудеться після скасування воєнного стану. Про це…

Чат-бот від Google з ШІ тепер може генерувати зображення

Компанія Google оголосила про нові розробки для штучного інтелекту Bard. Зокрема більш просунута версія моделі ШІ Gemini Pro тепер доступна для всіх підтримуваних мов і…

У Кривому Розі підняли на поверхню усіх шахтарів, які застрягли

Усіх понад сотню криворізьких шахтарів, які застрягли під землею через нічну атаку "Шахедів", підняли на поверхню. Про це заявив голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр…

НБУ прогнозує пришвидшення інфляції в Україні у 2024 році

Національний банк прогнозує, що інфляція цьогоріч помірно пришвидшиться, але вже у 2025 році буде в межах цільового діапазону. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ.…

США невдовзі почнуть удари по іранських цілях в Сирії та Іраку – WSJ

США вже цими вихідними розпочнуть завдавати ударів по цілях по численних цілях в Іраку та Сирії у відповідь на атаку на свою базу в Йорданії, внаслідок якої загинули троє військових. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Цілями американських ударів стануть іранський контингент і об’єкти, зазначили співрозмовники видання.
Крім того, у матеріалі йдеться, що відповідь, яка, як очікується, почнеться вже цими вихідними, буде "багаторівневою".

Вона поєднуватиме військові дії з іншими кроками, які можуть бути скориговані, щоб показати, що Вашингтон не прагне до подальшої ескалації, зазначає видання.
За словами американських посадовців, мета полягає в тому, щоб змусити Іран і його поплічників зменшити кількість нападів по всьому регіону, поки Білий дім і його союзники ведуть переговори про припинення вогню між ХАМАС і Ізраїлем, що, як вони сподіваються, призведе до деескалації напруженості.
Водночас видання наголошує, що Іран надіслав сигнал, що не віддавав наказ про напад на базу США, і попереджаючи, що американські атаки по іранській території або контингенту в регіоні, спонукатимуть його завдати удару у відповідь.

“Укрпошта” торік збільшила кількість відправлень на 40%

"Укрпошта" у 2023 році наростила кількість відправлень на 40%, привезла 63,6 млн одиниць гуманітарної допомоги, а також у співпраці з "Укрзалізницею" перевезла 15 млн посилок.…