ТЕЛЕГРАФ

Прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку не погодився із заявою очільника Генштабу Георгіци Влада про необхідність готуватись до можливого поширення російської агресії за межі України.
Чолаку заявив, що Румунія не братиме участі у жодних війнах.
Відповідь Чолаку з'явилася після того, як Георгіца Влад попередив, що румунам слід готуватися до можливості війни, головним чином, якщо Росія досягне успіху в Україні.

"Давайте зберігати спокій, Румунія не вступить у жодну війну", – сказав румунський прем’єр.

Очільник румунського Генштабу наголошував, що Росія "стала проблемою для світового порядку і для демократії", тож фактично веде війну не просто з Україною, а "з демократичним світом".
"Населення Румунії, як і все населення Європейського Союзу, Європи, повинно хвилюватись, і ми повинні ухвалити відповідні заходи, щоб бути готовими", – додав він.

Голова румунського Генштабу підкреслив, що в разі перемоги в Україні РФ не зупиниться і, найімовірніше, нападе на Молдову й викличе ескалацію на Західних Балканах.

Іран хоч трохи, але стримує прискорення своєї ядерної програми. Так, Тегеран продовжує нарощувати поставки урану, збагаченого до 60% чистоти, який може бути швидко збагачений до рівня, необхідного для виробництва ядерної зброї. Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.
За його словами, різке зростання виробництва, що почалося відразу після ізраїльських бойових дій у Секторі Газа у відповідь на терористичну атаку ХАМАС 7 жовтня, схоже, пішло на спад.
"Спостерігається деяке уповільнення. Вони все ще поповнюють запаси, але вже повільніше", - заявив Гроссі.

Неясно, коли саме почалося сповільнення виробництва урану, але, схоже, Іран став турбуватися, що його програма збагачення ядерного палива може стати головною військовою мішенню. Ізраїль регулярно проводить навчання, що імітують бомбардування, а Сполучені Штати понад 15 років вживають заходів, спрямованих на саботаж програми.
Іран заперечує, що його метою є створення ядерної зброї, і досі представники розвідки заявляли, що немає жодних доказів того, що він прагне її створення.
Іранська влада, схоже, ретельно вивіряє свою діяльність зі збагачення урану, щоб залишатися трохи нижче порога збройового матеріалу. Зазвичай під цим розуміють уран, збагачений до 90% чистоти, але зброю можна створити і на паливі, збагаченому дещо нижче цього рівня.

2 лютого Північна Корея випустила кілька крилатих ракет біля західного узбережжя.  Про це йдеться у повідомленні Об'єднаного комітету начальників штабів (JCS).
Південнокорейські військові заявили, що зафіксували запуск ракет близько 11 ранку з західного узбережжя. Кількість ракет не уточнюється.
Це був четвертий запуск крилатої ракети КНДР цього року.
"Посилюючи наш моніторинг і пильність, наші військові тісно співпрацюють зі Сполученими Штатами, щоб відстежувати додаткові ознаки провокацій Північної Кореї", — йдеться в текстовому повідомленні JCS, надісланому журналістам.

Ізраїль та ХАМАС нібито домовилися про тимчасове перемир'я. У його ході планується нове визволення заручників.
Про це заявив офіційний представник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі, повідомляє The Times of Israel.
"На зустрічі в Парижі вдалося консолідувати пропозиції... Ця пропозиція була схвалена ізраїльською стороною, і тепер ми маємо перше позитивне підтвердження з боку ХАМАС", - розповів представник МЗС Катару.

Це сталося під час зустрічі між катарськими, американськими, ізраїльськими та єгипетськими офіційними особами у Парижі.
При цьому ізраїльські ЗМІ з посиланням на неназваних високопосадовців повідомляють про те, що Ізраїль поки не погоджувався на угоду про припинення вогню з ХАМАС.
Що передувало
Нагадаємо, у жовтні минулого року бойовики ХАМАС вторглися до Ізраїлю. Вони вбивали та викрадали як військових, так і мирних жителів.
У відповідь Ізраїль розпочав наземну операцію у Секторі Газа. Військам країни вдалося взяти під контроль більшу частину палестинського анклаву.
Також між Ізраїль та ХАМАС домовлялися про тимчасове припинення вогню. Це зробили для того, щоб бойовики звільнили своїх заручників.
Про пропозицію Ізраїлю до ХАМАС знову призупинити бойові дії стало відомо ще минулого тижня.

Президент США Джо Байден 1 лютого підписав указ, що дозволяє США запровадити нові санкції проти ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан, причетних до насильницьких нападів на палестинців.
Указ, опублікований на сайті Білого дому, є найбільш значущим кроком будь-якої адміністрації США у відповідь на насильство з боку ізраїльських поселенців проти палестинського цивільного населення на Західному березі річки Йордан.
Перший раунд санкцій стосується чотирьох поселенців, які, на думку США, безпосередньо причетні до нападів на палестинців і систематичних дій, що призвели до вимушеного переселення палестинських громад.
Санкції передбачають, що активи й банківські рахунки цих поселенців-екстремістів у Штатах будуть заморожені, а торгівля з ними – заборонена для американських осіб і компаній.
Крім того, указ Байдена дозволяє США накладати санкції на осіб, які брали участь в актах або погрозах насильства проти палестинських цивільних чи керували такими діями. Стосуватись ці обмеження можуть і представників ізраїльського уряду.
За даними Управління ООН з гуманітарних питань, з 7 жовтня відбулося майже 500 нападів ізраїльських поселенців на палестинців. У них були вбиті щонайменше вісім палестинців, серед них – дитина, і поранені понад 115 людей.
Ізраїльський уряд стверджує, що за останні місяці вжив рішучих заходів для вирішення цієї проблеми і що це призвело до зменшення кількості насильницьких нападів на палестинців на Західному березі річки Йордан.
У грудні 2023 року Сполучені Штати вже запровадили візові санкції проти поселенців, причетних до нещодавніх нападів на палестинців. А Франція пропонує запровадити аналогічні заходи на рівні Європейського Союзу.

Італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон протягом останніх тижнів готували ґрунт, аби переконати Віктора Орбана не блокувати 50 мільярдів фінансової допомоги Україні.
Про це стало відомо Politico від джерел, знайомих із ходом переговорів.
За інформацією співрозмовника видання в оточенні Мелоні, вона ще кілька місяців тому – тобто до саміту ЄС у грудні – почала налагоджувати контакти з оточенням Орбана, а в середу, напередодні зустрічі 1 лютого, делегації допізна працювали для пошуку компромісу.
Цього тижня прем’єрка Італії також говорила з прем’єром Угорщини телефоном, провела годинну зустріч у Брюсселі перед самітом і знову – вранці 1 лютого перед початком засідання Європейської ради.

"Вона кілька разів намагалася бути мостом, і складається враження, що цього разу це спрацювало", – сказав Politico один із дипломатів ЄС.

Свою роль у переконуванні Орбана зіграв і Макрон, який активно спілкувався з ним в останні тижні, а під час особистої зустрічі у січні попросив угорського прем’єра поділитися своїм баченням того, як краще інтегрувати східні країни ЄС.
"Він ніколи не хотів протистояти Орбану, а навпаки, хотів залучити його на свій бік. Це підхід, який сьогодні приносить свої плоди", – сказав Politico співрозмовник із оточення французького президента.

Ці дії дозволили голові Євроради Шарлю Мішелю дуже швидко оголосити про домовленість лідерів ЄС щодо 50 мільярдів євро для України – без фактичного детального обговорення всі присутні погодились із планом, який передбачав незначні поступки Угорщині.
Нагадаємо, лідери ЄС у четвер подолали довготривалу опозицію Угорщини і досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро. Програма розрахована на чотири роки.
У висновках саміту йдеться про те, що Україна зможе отримувати кошти за дотримання низки передумов. Також там сказано, що лідери ЄС щороку проводитимуть дебати щодо програми, а через два роки вони можуть запропонувати Єврокомісії перегляд всієї багаторічної фінансової рамки.

Сполучені Штати затвердили плани кількаденної серії ударів, зокрема по іранських військових об'єктах та об'єктах в Іраку і Сирії, у відповідь на атаки на американські цілі, зокрема на базу на півночі Йорданії.
Про це з посиланням на американських посадовців повідомив телеканал CBS News.
За даними CBS News, конкретний час ударів США по іранських об'єктах і військових залежатиме головно від погоди – щоб запобігти ненавмисному ураженню цивільних осіб, які можуть опинитися в цьому районі в останній момент.
Співрозмовники телеканалу також визнали, що після того, як у середу проіранське шиїтське угруповання "Катаїб Хезболла" оголосило про призупинення військових операцій проти військ США, вони не фіксували нових нападів на місця дислокації американських військ у регіоні.
Водночас джерела CBS News не вказали, що це відтермінує удари американських збройних сил.
Нагадаємо, на початку тижня троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.
Попередньо вважається, що ворожий безпілотник ударив військову базу США через те, що його сплутали з американським дроном.
Глава Пентагону Ллойд Остін, коментуючи атаку, раніше підкреслив, що вона не залишиться без відповіді.

Президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що ЄП проведе голосування щодо виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро на пленарному засіданні, що почнеться з 26 лютого.
Про це вона заявила на пресконференції в Брюсселі.
За її словами, голосування відбудеться на наступному пленарному засіданні парламенту.
"Сьогодні гарний день для Європи. Було б добре, якби ми мали домовленість 26 лютого, це справді важливо для нас", – сказала Метсола, зазначивши, що Європарламент має вивчити деталі досягнутої домовленості перед голосуванням.

За її словами, Європарламент від початку прагнув, щоб угода про допомогу для України була укладена в рамках бюджету і нині це відбулося.
"Україна є нашим пріоритетом, і саме тому нам сьогодні необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС і в рамках бюджету ЄС. Це додасть надійності, легітимності та передбачуваності, яких від нас чекають, тому що безпека України – це безпека Європи", – заявила Метсола.

За її словами, зобов'язання "підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно" було взяте не тільки з моральної, а й зі стратегічної точки зору.
"Ми знали, що настане момент, коли наш світ зазнає випробування, і цей момент настав зараз", – заявила вона.

Як відомо, на позачерговому саміті 1 лютого лідери ЄС подолали довготривалий спротив Угорщини і погодили виділення багаторічної макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
За даними ЗМІ, серед компромісів з Орбаном – те, що Єврокомісія щорічно буде звітувати про реалізацію пакета допомоги і дебати на рівні лідерів на цю тему. Також нібито передбачено, що через два роки Європейська рада зможе попросити Єврокомісію запропонувати перегляд нового бюджету.