ТЕЛЕГРАФ

На початку січня Китай здійснив чотири рейси транспортного літака Boeing 747-4FTF до Білорусі, ймовірно, із військовим вантажем. Про це повідомили у білоруській OSINT-спільноті "Беларускі гаюн".
За даними спільноти, на початку січня було зафіксовано нетипову активність китайської вантажної авіакомпанії Air China Cargo у національному білоруському аеропорту "Мінськ". Протягом чотирьох днів Boeing 747-4FTF нібито здійснив чотири рейси за маршрутом Урумчі – Мінськ:

8 січня 2024 року: рейс CAO1095 до Мінська, назад CAO1096;
9 січня 2024 року: рейс CAO1097 до Мінська, назад CAO1098;
10 січня 2024 року: рейс CAO1095 до Мінська, назад CAO1096;
11 січня 2024 року: рейс CAO1097 до Мінська, назад CAO1098.

Також у дописі зауважили, що в національному аеропорту "Мінськ" розташовується логістичний центр, який обслуговує вантажні рейси. За даними спільноти, усі вантажні літаки паркуються на спеціальних стоянках, але китайський B-2476 цього разу паркувався на стоянці 1А, яка зарезервована для обслуговування урядових літаків.
Журналісти білоруського опозиційного порталу motolko.help заявили, що борт Air China Cargo доставив у Білорусь військову техніку з Китаю. Вантаж, написали журналісти, ймовірно, не проходив митного очищення й одразу залишив аеропорт.
Вони також помітили, що всі рейси прибували до Мінська фактично в один й той самий час – з 09:30 до 10:10. Після цього, за їхніми даними, літак перебував у Білорусі близько трьох годин. Журналісти зазначили, що цього часу достатньо для проведення розвантаження.
Також журналісти допускають, що рейси могли здійснюватися двома партіями: 8 та 9 січня, а також 10 й 11 січня.

Українських біженців у Нідерландах пропонують повертати у відносно безпечні регіони України. Таку пропозицію озвучили депутати парламенту. За словами політиків, біженці могли б повернутися на захід України.
Дискусію про повернення українців додому ініціювали депутати парламенту від однієї з найбільших партій BBB (Фермерсько-громадянський рух). Пропозицію озвучили під час дебатів щодо урядового бюджету для вирішення проблем біженців. У Нідерландах захистом користуються близько 100 тисяч українських біженців.
"Ми не можемо прийняти всіх. Захід України здається мені відносно стабільним. Чи можна там безпечно розміщувати українців?", – запитала депутат від BBB Мона Кейзер у держсекретаря з притулку та міграції Нідерландів Еріка ван дер Бурга.

Водночас урядовець відповів, що політика надання притулку справді розрізняє, які регіони в країні безпечні, а які небезпечні.
"Але для українців діє не політика притулку, а європейська директива про тимчасовий захист. Зараз кожна людина з України отримує прихисток", – зазначив урядовець.

Водночас парламентарі від GroenLinks/PvdA розкритикували пропозицію колеги із партії BBB. Вони нагадали, що ракетні обстріли відбуваються і на заході України.
Мона Кейзер також запропонувала, щоб громадяни України, які знайшли роботу в Нідерландах, сплачували оренду житла та медичне обслуговування. Українських біженців наразі безкоштовно розміщують у муніципальних пунктах прийому. Вони також отримують допомогу на проживання в розмірі від 340 до 380 євро на місяць. Депутат також хоче вивчити питання, чи можна пов’язати прожитковий мінімум, який отримують українці, із обов’язком подаватись на роботу.
Між тим, за даними національного статистичного агентства CBS, майже половина українських біженців у Нідерландах мають роботу. Багато українців працюють у сфері торгівлі, транспорту та громадського харчування.

Євросоюз не призупинив фінансування Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (UNRWA) попри те, що кількох його співробітників запідозрили в причетності до нападу ХАМАС на Ізраїль.
Відповідну заяву оприлюднило зовнішньополітичне відомство Євросоюзу за підсумками розмови топдипломата ЄС Жозепа Борреля з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
"Поточні зобов'язання ЄС щодо фінансування були виконані, і фінансування не призупинили. ЄС визначить майбутні рішення щодо фінансування у світлі результатів розслідування", – йдеться в пресрелізі.

Боррель привітав "швидкі та рішучі" заходи, вжиті UNRWA у зв'язку зі звинуваченнями у причетності персоналу агенції до нападів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
Він підкреслив, що якщо розслідування підтвердить звинувачення, винні мають бути притягнуті до відповідальності, а внутрішній контроль має бути відповідним чином посилений.

Водночас топдипломат Євросоюзу підтвердив генсеку ООН, що ЄС продовжуватиме надавати необхідну допомогу палестинцям у Газі, як один з найбільших донорів допомоги, а також через партнерські організації.
В окремій заяві Єврокомісія зазначила, що наразі не передбачає додаткового фінансування UNRWA до кінця лютого, а також визначатиме майбутні рішення щодо фінансування у світлі результатів розслідування, оголошених ООН, та заходів, які вона вживатиме.
Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям було засноване у 1949 році й діє в секторі Гази, на Західному березі річки Йордан, а також у Йорданії, Лівані та Сирії. Після жовтня 2023-го UNRWA надало свої об’єкти по всій Газі для цивільних, які тікали від наступу ізраїльських сил.
Раніше про рішення призупинити фінансування агентства оголосили США, Британія, Канада, Австралія, Фінляндія та Італія. Приводом для цього кроку стали надані Ізраїлем докази, що 12 співробітників UNRWA могли бути причетними до атаки ХАМАС на Ізраїль.
Також про призупинення фінансування UNRWA оголосили Німеччина, Швейцарія і Нідерланди. Крім того, фінансування призупинила Естонія.

Посадовці США заявили, що відповідь президента Джо Байдена на удар по військовій базі в Йорданії буде "потужною", але Вашингтон остерігається спровокувати ширшу ескалацію з Іраном. Про це пише CNN з посиланням на американських посадовців.
Як зазначає телеканал, відповідь США на атаку, внаслідок якої загинули троє військових і десятки були поранені, буде більш потужною, ніж попередні американські удари у відповідь в Іраку і Сирії, хоча Пентагон і Білий дім намагаються не повідомляти про свої плани.
За даними співрозмовників телеканалу, адміністрація Байдена може вирішити знову завдати удару по групах бойовиків в Іраку, Сирії або в обох країнах, а також може націлитися на керівництво регіональних угруповань.

Іншим варіантом відповіді є наступальна кібератака, додали посадовці.
Один з американських посадовців заявив, що США намагаються не бути надто конкретними, щоб зберегти певний елемент несподіванки, коли США відповідатимуть.
"Ми нічого не знімаємо з порядку денного", – заявив представник американського оборонного відомства в інтерв'ю CNN.

Водночас посадовці називають найменш ймовірним варіантом завдання удару по об’єктах безпосередньо на території Ірану. Представники Байдена неодноразово заявляли в понеділок, що США не хочуть вступати у війну з Іраном.
Як заявили джерела телеканалу, хоча США покладають повну відповідальність за напади на Іран, наразі немає жодних ознак того, що Тегеран безпосередньо керував смертоносною атакою або планував її як навмисну ескалацію проти США.
Напередодні стало відомо, що троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.

Північна Корея втретє за тиждень запустила у море кілька крилатих ракет зі свого західного узбережжя.
Південнокорейський об'єднаний комітет начальників штабів (JCS) заявив, що зафіксував пуски крилатих ракет із західного узбережжя КНДР. Кількість ракет не уточнюється.
Це третій пуск крилатих ракет Північною Кореєю за тиждень. Зазначається, що розвідувальні служби Південної Кореї та США уважно стежать за ситуацією.
"Посилюючи моніторинг і пильність, наші військові тісно співпрацюють зі Сполученими Штатами, щоб відстежувати додаткові ознаки провокацій Північної Кореї", - йдеться в повідомленні JCS.

Провокації КНДР
В останні тижні керівник КНДР Кім Чен Ин зробив низку заяв, які свідчать про його бажання і готовність розпочати війну з Південною Кореєю.
Видання The New York Times повідомило, що у США передбачають можливість початку військових дій між КНДР та Південною Кореєю у найближчі місяці.
Однак, як зазначили ЗМІ, Пхеньян має вагому причину не розпалювати конфлікт, адже темпи зростання економіки Північної Кореї досягли найвищого рівня майже за десятиліття через продаж озброєнь Росії.
У Білому домі розповіли, що Північна Корея намагається створити балістичні ракети дальнього радіуса дії та продовжує працювати над військовим виробництвом.

Посли Євросоюзу досягли згоди щодо використання прибутку від заморожених російських активів для допомоги Україні.
Про це говорить головування Бельгії у Раді Європейського союзу у Twitter.
"Посли ЄС щойно досягли принципової згоди щодо пропозиції про використання надприбутку, пов'язаного із замороженими активами, для підтримки відновлення України", - сказано в повідомленні.

Більш детальних подробиць у бельгійському головуванні не розкрили.
Оновлено 21:48: Кореспондент "Радіо Свобода" у Брюсселі Рікард Йозвяк уточнив, що посли Євросоюзу своїм рішенням дозволили переказати доходи від російських активів на окремий рахунок.
"Тепер залишилося домовитися про наступний крок - фактичне відправлення грошей в Україну", - додав він.

Конфіскація російських активів на користь України
Нагадаємо, ще наприкінці минулого року західні ЗМІ писали про те, що США запропонували країнам "Великої сімки" конфіскувати заморожені російські активи у розмірі 300 млрд доларів на користь України.
Такий план нібито мають намір узгодити до другої річниці повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну.
Пізніше журналісти писали про те, що Євросоюз просунувся у питанні запровадження податку на непередбачений прибуток від заморожених активів російського центрального банку. Але про конфіскацію поки не йдеться.
При цьому кілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявляв, що країни Заходу наблизилися до конфіскації активів РФ.

Спортивний арбітражний суд дискваліфікував російську фігуристку Камілу Валієву на чотири роки з 25 грудня 2021 року через позитивний тест на допінг. Її позбавили всіх нагород за цей період, включно з золотою медаллю Чемпіоната Європи та командної перемоги на Олімпійських іграх-2022 в Пекіні
Про це повідомляється на сайті Спортивного арбітражного суду.
Згідно з вердиктом суду, Валієва порушила антидопінгові правила перед Олімпіадою в Пекіні. Позитивний допінг-тест, результат якого виявили вже після того, як російська фігуристка стала олімпійською чемпіонкою в командних змаганнях. Валієву допустили до особистих змагань. Однак у лютому 2022 року Міжнародне антидопінгове агентство підтвердило, що російська фігуристка порушила антидопінгові правила.
Суд почав розглядати справу Валієвої з листопада 2022 року. WADA вимагала дискваліфікувати російську фігуристку на чотири роки. Спортивний арбітраж задовольнив вимоги антидопінгового агентства.
Термін дискваліфікації Валієвої бере відлік з 25 грудня 2021 року. Крім заборони змагатися, російську фігуристку позбавили усіх медалей, нагород і призових коштів. Зокрема, Валієва втратила "золото" Чемпіонату Європи-2022.
Після вироку Росія втратить і "золото" командних змагань Олімпіади-2022. Після перерозподілу медалей командними чемпіонами Ігор стала збірна США. "Срібло" та "бронза" відійшли, відповідно, Японії та Канаді. Вердикт щодо розподілу олімпійських медалей мають закріпити відповідні органи.