ТЕЛЕГРАФ

Глава Чечні Рамзан Кадиров заявив, що спецназ "Ахмат" нібито перекинули на Бахмутський напрямок.

"Спецназ "АХМАТ" під командуванням Апти Алаудінова перекинуто командуванням спецоперації (так росіяни називають війну проти України − ред.) на складний Бахмутський напрямок. Така рокіровка свідчить про довіру Генштабу та високу боєздатність підрозділу", — повідомив він.

Він також додав, що нібито спілкувався 9 липня з Алаудіновим про те, як йдуть справи в населеному пункті Кліщіївка, і той нібито надіслав відео, що якраз їде звідти.
Раніше британська розвідка заявляла, що українські сили продовжують успішні наступальні дії в районі міста Бахмут на Донеччині, тоді як російські військові потерпають від низького бойового духу й навряд чи мають резерви, аби утримувати населений пункт.

Загалом нині за кордоном перебувають понад 40 тисяч українських атлетів. Про це міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт розповів в інтерв'ю виданню RFI.
Міністр зазначив, що йдеться як про тих спортсменів, котрі перебували за кордоном до початку повномасштабного вторгнення, так і про тих, які виїхали через війну.
Вадим Гутцайт зауважив, що спортсменам з Харкова, Херсона чи Маріуполя, наприклад, повертатись вже нема куди. Окупанти знищили тут понад 300 спортивних об’єктів, серед яких палаци спорту, басейни, тренувальні бази тощо. Частину цих об’єктів знищено вщент, а інші непридатні до використання станом на сьогодні.
Очільник Міністерства молоді та спорту висловив вдячність усім національним олімпійським комітетам, що прихистили наших спортсменів та надали їм можливість тренуватись.

Координатор стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США знали про зустрічі колишніх американських посадовців із міністром закордонних справ Сергеєм Лавровим.
За словами посадовця Білого дому, у Вашингтоні "загалом знали про те, що ці дискусії відбуваються на приватному рівні". Водночас він запевнив, що уряд США не брав участі в переговорах.
"Ми не передавали через них повідомлення. Ми не створювали для них підґрунтя. Ми не заохочували ці дискусії та не породжували їх жодним чином", – наголосив Кірбі.

Відповідаючи на питання про те, чи не повинна була Україна знати про ці зустрічі, він зауважив, що "немає нічого незвичайного в тому, що люди... або інші приватні особи обговорюють з російськими офіційними особами будь-яке коло питань".
"Президент був непохитний: нічого не буде сказано про Україну, про припинення цієї війни без України за столом переговорів. Тому я можу зрозуміти занепокоєння і стурбованість з цього приводу. Але ще раз хочу запевнити, що уряд США не стоїть за цими переговорами", – підкреслив Кірбі.

Раніше з'явилася інформація, що у Києві занепокоєні повідомленнями про зустрічі колишніх американських посадовців із міністром закордонних справ Сергеєм Лавровим, остерігаючись, що це може свідчити про послаблення підтримки України з боку США.

Президент США Джо Байден увечері в неділю, 9 липня, прибув до Лондона, де 10 липня проведе зустрічі з прем'єр-міністром Великобританії Ріші Сунаком і королем Чарльзом III.
Як передбачається, на зустрічі політики обговорюватимуть саміт НАТО, що пройде у Литві 11 і 12 липня, а також війну Росії проти України, зазначив представник глави британського уряду. Ця зустріч політиків стане п'ятою за останні кілька місяців.
Візит Байдена до Великобританії сприяє "подальшому зміцненню тісних відносин між країнами", вказали в Білому домі.
"Оскільки ми стикаємося з новими і безпрецедентними викликами нашій фізичній та економічній безпеці, наші союзи важливіші, ніж будь-коли", - зі свого боку наголосили в канцелярії Сунака.
На порядку денному зустрічі з британським королем - захист клімату
Крім того, Байден 10 липня відвідає Віндзорський замок, де зустрінеться з королем Великобританії Чарльзом III уперше після його сходження на престол. Востаннє лідери двох держав бачилися на церемонії похорону королеви Єлизавети II.

Президент США не був присутній на коронації Чарльза III - делегацію очолювала перша леді Сполучених Штатів Джилл Байден. Відсутність глави Білого дому ЗМІ пояснювали як своєрідну данину традиціям - американські президенти не відвідували коронації британських монархів з моменту оголошення незалежності США. Однак Байден привітав Карла III і його дружину Каміллу в листі.
Крім того, американський лідер зустрічався з Чарльзом III на полях кліматичного саміту COP26 у Глазго - тоді британський король ще носив титул принца. Очікується, що проблеми клімату стануть однією з центральних тем майбутньої зустрічі у Віндзорі.
Після зустрічей у Лондоні Байден разом із Сунаком мають вирушити до Вільнюса, де 11 і 12 липня проходитиме саміт лідерів країн-членів НАТО. Низка аналітиків у минулому припускала, що на саміті обговорюватимуть вступ України до Північноатлантичного альянсу. Однак у червні глава Білого дому заявив, що для цього Київ має відповідати встановленим критеріям. До ймовірного вступу України до Альянсу Сполучені Штати можуть запропонувати Києву захист, аналогічний тому, який вони надають Ізраїлю, пізніше зазначив американський лідер.
Після саміту в столиці Литви Байдена очікують у Гельсінкі, де відбуватиметься саміт лідерів країн Північної Європи та США. Передбачається, що на зустрічі серед іншого порушать питання безпеки в регіоні.

США не знають мотивації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана у рішенні відпустити в Україну командирів оборони "Азовсталі". Про це заявив радник із національної безпеки американського президента Джейк Салліван.
За його словами, Вашингтон не може описувати мотиви Ердогана, а тому питання про це потрібно ставити особисто турецькому президентові.
Він зазначив, що український народ радісно та емоційно відреагував на повернення командирів оборони Маріуполя.
"Ми не брали участі в цьому і не в змозі, насправді, коментувати, чого Ердоган намагався досягти цим", — заявив Салліван.

Завтра, 11 липня, у Вільнюсі (Литва) розпочне свою роботу саміт НАТО. У переддень цього форуму невелика група західних союзників похапцем, в останню хвилину веде просунуті перемовини, щоб завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України. Про це з посиланням на чотирьох офіційних осіб, обізнаних з перебігом переговорів, повідомляє видання Politico.
Протягом кількох тижнів США, Британія, Франція та Німеччина обговорювали це питання з Києвом, а також зверталися до інших союзників в НАТО, ЄС та G7.
Ідея полягає в тому, щоб створити "парасольку" для всіх країн, готових надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо позиції цих країн відрізнятимуться у деталях.
Київ прагне якомога швидше вступити до НАТО, аби скористатися п’ятою статтею Альянсу, згідно якої напад на одного з його учасників означає напад на всіх. При цьому багато союзників по Альянсу сходяться на тому, що Україна зможе приєднатися до нього не раніше, ніж після закінчення війни. Тож найбільші держави Північноатлантичного союзу працюють над тим, аби визначити, які тимчасові зобов’язання щодо безпеки вони можуть надати Україні до того часу.

При цьому країни, розташовані на східному фланзі НАТО, наполягають на тому, аби Україна отримала швидший шлях до вступу, попри активні бойові дії.
Втім, найймовірніше, що Україна отримає від країн НАТО обіцянки продовжити більшу частину допомоги, яку союзники вже надають: зброю, обладнання, навчання, фінансування та розвідку.
Але намір полягає в тому, щоб запропонувати "більш постійний сигнал єдності для України", особливо через те, що Київ навряд чи отримає на саміті тверду обіцянку щодо членства в НАТО.
Зокрема, лідери Альянсу мають намір оновити розпливчату обіцянку від 2008 року про те, що Україна у якийсь момент стане членом НАТО. Але не очікується, що вони запропонують Києву чітке запрошення, якого домагається український лідер Володимир Зеленський.
Раніше президент США Джо Байден заявив, що «поки Україна не в НАТО, США нададуть їй такі ж гарантії безпеки, як Ізраїлю».