ТЕЛЕГРАФ

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля стосовно критеріїв до швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту (ШСЗСЦЗ) модульного типу та можливості внесення їх до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Про це повідомляє сайт КМДА.
"У Києві проводять комплекс заходів розширення фонду захисних споруд. На сьогодні є потреба у виготовленні ШСЗСЦЗ модульного типу, які можна було б оперативно встановити на місцевості та які забезпечать зниження ризику комбінованого ураження населення від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. У зв’язку з цим міська влада Києва просить надати роз’яснення та критерії і вимоги до захисних споруд модульного типу, що захищають від уламків ракет, а також умови їх взяття на облік до фонду захисних споруд цивільного захисту. Відповідний лист сьогодні підписаний та направлений голові уряду", - йдеться у повідомленні КМДА.

У Кличка зазначають, що такі споруди модульного типу можна оперативно встановлювати на місцевості для захисту населення від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. Столиця планує закупити та встановити понад 200 таких споруд. Насамперед - у спальних районах міста.
Також в столиці нарощується кількість найпростіших укриттів шляхом підземного простору, а також капремонту та дооснащення існуючих укриттів, повідомляють в КМДА.

Українські військові за останню добу ліквідували майже дві роти російських окупантів та знищили 28 одиниць ворожої техніки на Таврійському напрямку
Про це йдеться у повідомленні командувача оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського в Telegram.
"На Таврійському напрямку Сили оборони системно вибивають ворога з позицій", — написав Тарнавський.

Протягом доби артилерійські підрозділи Сил оборони виконали 1247 вогневих завдань. Втрати ворога вбитими та пораненими склали майже дві роти. Також було знищено склад боєприпасів росіян.
Окрім того, українські бійці знищили 28 одиниць військової техніки окупантів, зокрема:

6 танків;
5 ББМ;
4 гармати Д-30;
самохідна артилерійська установка 2С9 "Нона";
3 БПЛА "Орлан-10";
самохідна артилерійська установка "Акація";
комплекс далекого візуального спостереження "Муром-М";
станція РЕБ;
автомобільна техніка.

"Просуваємось", — наголосив командувач.

Російський письменник, політик і українофоб Захар Прилєпін записав нове відео з лікарні.
Про це повiдомляє ТГ-канал Прилєпіна.
Українофоб, який пережив замах, показав, що встав на ноги. Вони скуті металевими конструкціями, що скріплюють.
"Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими, мудрішими і злішими", - заявив на відео Прилєпін.

Раніше повідомлялося, що внаслідок вибуху в письменника серйозно постраждали ноги.
Передісторія:
6 травня в російській Нижегородській області підірвали автомобіль Audi, в якому їхав українофоб, письменник і член партії "Справедлива Росія" Захар Прилєпін, який начебто воював проти України. Тоді ЗМІ повідомляли, що Прилєпін важко поранений, а водій загинув. Як повідомила пресслужба Прилєпіна, внаслідок вибуху загинув його соратник, співробітник батальйону "Оплот" Росгвардії Олександр Шубін із позивним "Злой". МВС Росії заявило про затримання чоловіка, який може бути причетним до підриву машини Прилєпіна. Згодом у Слідкомі РФ відзвітували, що затриманий за підозрою в замаху на Прилєпіна уродженець України Олександр Пермяков визнав свою провину.

Працівники ДБР розслідують кримінальне провадження щодо обставин вибухів у Шевченківському районному суді Києва та причин, які призвели до трагедії.
Про це повiдомила пресслужба Державного бюро розслідувань.
У Бюро кажуть, що підключили кращих слідчих для швидкого і неупередженого з’ясування всіх обставин події.
Зокрема розслідуватиметься, яким чином до суду потрапила вибухівка, хто сприяв замаху на правоохоронців, а також якість виконання конвоєм Нацгвардії та службовими особами київського СІЗО своїх функціональних обовʼязків.

Кримінальне провадження розслідується за ч. 3 ст. 15 (Замах на кримінальне правопорушення) КК України; ч. 5 ст. 27 (Види співучасників) КК України; ст. 348 (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) КК України; ч. 4 ст. 426 (Бездіяльність військової влади) та ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) КК України.
Що передувало: 5 липня в Шевченківському райсуді Києва стався вибух, внаслідок якого одна людина загинула, ще двоє – були поранені.
Підозрюваним у скоєнні вибуху є колишній боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк, обвинувачений у підриві гранати біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року.
Він від 2015 року перебував у СІЗО, і того дня суд проводив чергове засідання у його справі. Гуменюк загинув під час подій у суді.
Адвокат Гуменюка заявив, що його підзахисний почувався морально зламаним і просив відпустити його воювати, але навряд чи міг сам себе підірвати.
Прокуратура запевнила, що докладала максимум зусиль для забезпечення швидкого та всебічного розгляду справи про смерть нацгвардійців від вибуху гранати 2015 року, в якій підозрювався Ігор Гуменюк.

Президент Володимир Зеленський застеріг від розколу в Північноатлантичному альянсі через відсутність рішення щодо членства Швеції та членства України.
Про це Зеленський сказав на пресконференції в Братиславі з президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою.
Коментуючи очікування України від саміту НАТО у Вільнюсі, президент сказав, що розраховує на виявлення єдності Альянсу, оскільки "в єдності є сила НАТО, ця сила розповсюджується на впевненість суспільств, на всіх союзників Альянсу".
"І, я вважаю, те, що поки не вирішене питання щодо Швеції і сигналу України щодо запрошення – я вважаю, в цьому мало єдності, і це загроза міцності Альянсу. І тому ми очікуємо саме позитивних результатів або хоч якихось кроків для наближення цього позитиву. Це дуже важливо для безпеки всього світу", – прокоментував він.

Голова держави додав, що єдність НАТО впливає і на ситуацію "з агресором – з Російською Федерацією".
"Тому що Росія дуже розраховує, щоби світ показав слабкість і роз’єднаність в Альянсі. І цього не можна допустити", – підкреслив Зеленський.

Нагадаємо, в п'ятницю генсек НАТО Єнс Столтенберг розповів, що на саміті Альянсу у Вільнюсі лідери ухвалять пакет щодо України, який міститиме три основні елементи. Водночас він не став розкривати зміст майбутнього рішення НАТО щодо членства України.
Раніше президент Володимир Зеленський закликав президента США Джо Байдена запросити Україну до НАТО вже зараз – навіть якщо країна приєднається до Альянсу після війни.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг прокоментував потенційне постачання Києву касетних боєприпасів, зауваживши, що Україна обороняє себе у агресивній війні.
Про це Столтенберг сказав у п’ятницю на пресконференції напередодні саміту НАТО у Вільнюсі.
Генсек зауважив, що НАТО як організація не має єдиної позиції щодо використання цього типу боєприпасів.
"Деякі союзники підписали конвенцію (про касетні боєприпаси. – Ред.), а деякі союзники не підписали конвенцію", – сказав генсек, маючи на увазі конвенцію, яка забороняє використання, накопичення, виробництво і передачу касетних боєприпасів.

"Від конкретних союзників залежить ухвалення рішень про постачання зброї і військових поставок Україні", – додав він.

У той самий час Столтенберг підкреслив, що Україна зіткнулась з жорстокою війною.
"Ця жорстокість щодня відображається у тому факті, що щоденно ми бачимо жертви, і що касетні боєприпаси використовуються обома сторонами", – додав Столтенберг.

Утім він зазначив, що Росія використовує касетні боєприпаси у жорстокій агресивній війні, щоб завоювати іншу країну.
"У той же час Україна використовує їх, щоб захистити себе", – сказав Столтенберг.

Найкращий спосіб завершити цю жорстоку війну полягає у тому, щоб Росія припинила атакувати іншу країну, підкреслив генсек НАТО.
За даними ЗМІ, які посилаються на американських посадовців, адміністрація президента США Джо Байдена у п’ятницю оголосить про новий пакет військової допомоги Україні, в якому, зокрема, будуть і касетні снаряди.
Німеччина виступає проти відправки касетних боєприпасів в Україну, заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Президент України Володимир Зеленський прибув до Братислави та почав офіційні зустрічі.
Про це повідомляє Aktuality.
Зеленський прибув до президентського палацу, де його привітала президентка Словаччини Зузана Чапутова та міністри закордонних справ і оборони.
Welcome to #Slovakia / Ласкаво просимо до Словаччини, @ZelenskyyUa. ????????+???????? pic.twitter.com/ASDRKGyM8aРеклама: — Zuzana Čaputová (@ZuzanaCaputova) July 7, 2023

Зараз тривають його переговори з Чапутовою.
Наскільки відомо, ключові теми зустрічі — безпека, підтримка України та майбутня відбудова; євроатлантична інтеграція України, а також двосторонні питання, у тому числі розвиток транспортного сполучення між Україною та Словаччиною.
Як зазначає видання, хоча інформація про візит Зеленського до останнього була на рівні чуток, до палацу зійшлися десятки людей. Коли кортеж прибув, люди аплодували і вигукували "Слава Україні".
Як відомо, перед цим Зеленський відвідував Болгарію та Чехію.
Після переговорів з Зеленським глава чеського уряду Петр Фіала повідомив, що Чехія передасть Україні додаткові ударні вертольоти, великокаліберні боєприпаси та допоможе в підготовці пілотів винищувачів F-16.
Нагадаємо, президентка Словаччини Зузана Чапутова вирішила відмовитися від участі у президентських виборах, які мають пройти наступного року.

Словаччина невдовзі поставить Україні ще 16 самохідних артилерійських установок "Зузана", також країни планують спільно розробляти новий тип гаубиць.
Про це заявила президентка Словаччини Зузана Чапутова на спільному брифінгу з президентом України у Братиславі.
"Нам вдалося підписати контракт на поставку 16 "Зузан" в Україну і це відбудеться вже ближчим часом. Ми будемо спільно розробляти новий тип гаубиць. Розпочнеться спільне виробництво боєприпасів", – повідомила Чапутова.

Вона додала, що також Словаччина докладеться до розмінування в Україні.
Скоріш за все, йдеться про угоду, давно анонсовану міністром оборони Словаччини: про постачання протягом року 16 САУ "Зузана" для України, на що надають кошти Німеччина, Норвегія і Данія.
Після переговорів з Зеленським прем'єр Чехії Петр Фіала повідомив, що Чехія передасть Україні додаткові ударні вертольоти, великокаліберні боєприпаси та допоможе в підготовці пілотів винищувачів F-16.

Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті НАТО у Вільнюсі в рамках започаткування нового формату взаємодії України з Альянсом.
Про це розповів у п’ятницю на пресконференції напередодні саміту НАТО генсек Єнс Столтенберг.
"Президент Зеленський приєднається до нас на інавгураційній зустрічі нової Ради Україна-НАТО. Вона буде платформою для кризових консультацій і ухвалення рішень, де ми всі збираємось як рівні для вирішення безпекових занепокоєнь", – сказав Столтенберг.
Нагадаємо, саміт НАТО відбудеться 11-12 липня в литовській столиці.

На саміті в Вільнюсі лідери НАТО мають вказати, коли будуть готові прийняти Україну.
Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє Foreign Policy.
"Якщо лідери НАТО ще не готові надати запрошення на саміті, вони мають чітко вказати, коли вони будуть готові", - наголосив міністр.

За його словами, членство в Альянсі дійсно має формальні вимоги, однак запрошення - ні.
"Усе, що потрібно, - це стратегічне передбачення і політична воля", - наголосив Кулеба.

Саміт НАТО у Вільнюсі
На саміті Альянсу, який пройде 11-12 липня у Литві, Україна хоче отримати сигнал про підтримку вступу до НАТО після закінчення війни. Президент України Володимир Зеленський вважає, що країна має всі підстави для цього.
Крім того, Україна хоче отримати гарантії безпеки від країн-членів НАТО.
Зеленський заявляв, що Україні потрібні чіткі гарантії безпеки від Заходу, які зафіксують на папері. Країна хоче отримати гарантії на період, поки вона не стане повноправним членом Альянсу.