ТЕЛЕГРАФ

Росія на засіданні Ради безпеки ООН називає заяви України щодо використання країною-агресором іранських дронів фейком і водночас протидіє розслідуванню. Імовірно, тому що сама усвідомлює жалюгідність своєї позиції.
Про це повідомляє Twitter радника глави Офісу президента Михайла Подоляка.
Він наголосив, що практично щоночі іранські дрони Shahed атакують українські міста та забирають життя звичайних людей.
"Водночас Росія цинічно намагається брехати у стінах ООН, вигороджуючи Тегеран і кажучи, що розповіді України про іранські дрони - це фейк. І всі кивають головами, продовжуючи слухати "аргументи" країни-агресора. Цирк на колесах", - написав Подоляк.

Радник глави ОП нагадав, що Україна вже неодноразово запрошувала представників Секретаріату ООН для експертизи збитих іранських дронів. За його словами, "така експертиза дозволить остаточно розставити всі крапки над "і" та назвати речі своїми іменами".
"Чому ж тоді Росія, яка на засіданнях Радбезу називає використання іранських дронів фейком, так протидіє направленню такої місії? Мабуть, тому, що сама усвідомлює жалюгідність своєї позиції", - наголосив Подоляк.

Іранські дрони в Росії
Росія використовує іранські дрони для нанесення ударів по території України. Захід неодноразово заявляв про те, що Росія домовилась з Тегераном про поставки БпЛА, однак Москва й Іран довгий час всіляко відкидали ці звинувачення.
Після надання реальних доказів застосування ворогом безпілотників іранського виробництва - Тегеран змінив позицію та визнав свою причетність.
Британська розвідка повідомила, що Росія перейшла від отримання невеликих іранських партій БПЛА повітряним транспортом до більших партій за допомогою кораблів з Ірану через Каспійське море.
Нещодавно США, Франція, Велика Британія, Албанія й Україна виступили зі спільною заявою із закликом до генсека ООН провести розслідування військової співпраці Ірану і Росії, зокрема, щодо передачі дронів.

Спеціальний літак уряду Чехії з президентом України Володимиром Зеленським приземлився в празькому аеропорту Рузине в четвер увечері.
Про це повiдоляє Чеське телебачення.
Літак із Зеленським вилетів із Софії о 19:21 і приземлився в Празі о 20:54 за київським часом. Його супроводжували два винищувачі Gripen; чеське телебачення опублікувало кадри їхнього прольоту.
Český vládní speciál s ukrajinským prezidentem Zelenským přistál v Praze. pic.twitter.com/iJG2PWZIMVРеклама: — ČT24 (@CT24zive) July 6, 2023

Після приземлення Зеленський вирушив до Празького граду – резиденції президента Чехії, де він проведе переговори з, власне, президентом Петром Павелом, а також прем’єром і спікерами чеського парламенту.
Ukrajinského prezidenta Volodymyra Zelenského uvítal na Pražském hradě prezident Petr Pavel. pic.twitter.com/jTI3cnE8IS ВІДЕО ДНЯ — ČT24 (@CT24zive) July 6, 2023

Це – перший візит президента України до Чехії з початку повномасштабного російського вторгнення і перший особисто для Зеленського.
"Візит українського президента має на меті висловити вдячність за підтримку, яку Чеська Республіка надає Україні від початку російської агресії, і запевнити, що ця підтримка буде продовжуватися", – повідомили в канцлелярії президента Чехії.

Очікується, що на зустрічі тет-а-тет президенти України та Чехії скоординують свої позиції напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, де будуть обговорюватися, серед іншого, гарантії безпеки для України.
Нагадаємо, перед цим у четвер Володимир Зеленський був з візитом у Болгарії. Лідери обох країн уклали спільну декларацію, яка стала 22-м документом, в якому йдеться про підтримку членства України в НАТО.
Також, за даними ЗМІ, Зеленський напередодні саміту НАТО у Вільнюсі відвідає Туреччину для зустрічі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом.

Вища рада національної оборони Румунії (CSAT) в четвер обговорила проєкт створення в країні центру підготовки льотчиків для керування винищувачами F-16, яким зможуть користуватись члени НАТО і країни-союзники.
На засіданні CSAT обговорювалась участь Румунії в трансатлантичному проєкті центру підготовки пілотів для експлуатації літаків F-16, який створять спільно з іншими союзниками й компанією-розробником Lockheed Martin.
"Тут навчатимуться румунські пілоти, які експлуатують літаки F-16, а згодом цей центр буде відкритий для пілотів з країн-членів і партнерів НАТО, зокрема й із України", – зауважується в повідомленні.

У CSAT зазначають, що навчальний центр відповідатиме вимогам підготовки членів НАТО і регіональних партнерів, "позиціонуючи Румунію як регіонального лідера з підготовки пілотів F-16".
Наприкінці червня ЗМІ повідомили, що держави, які входять у так звану коаліцію винищувачів, розглядають Румунію як можливе місце для навчання українських льотчиків керуванню винищувачами F-16.
Очікувалося, що до липня партнери України планують затвердити програму навчання українських пілотів, інженерів та техніків на винищувачах F-16, самі навчання проходитимуть у спеціально створеному центрі у одній з європейських країн.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, "одна з країн" обіцяла Україні розпочати навчання українців на винищувачах F-16 ще в червні, але через помилку в розрахунках цього не сталось.

Контрнаступ Сил оборони України йде за планом, а ініціатива на полі бою у українського війська
Про це розповів головнокомандувач ЗСУ Валерій Залучний під час телефонних переговорів з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.
"Розповів про оперативну обстановку на фронті. Українські військові продовжують ведення активних наступальних дій. Ситуація розвивається згідно з планом, ініціатива — у наших руках", — зазначив він.

Генерали також обговорили актуальні потреби ЗСУ у озброєнні задля успішного продовження контрнаступу.
Як повідомлялось, 27 червня США оголосили про надання Україні військової допомоги.

Президент Володимир Зеленський повідомив про неоголошений візит до Чехії після поїздки до Болгарії в четвер.
Зеленський повідомив у соцмережах, що у Празі проведе переговори з чеськими президентом і прем'єром Петром Павелом та Петром Фіалою, а також спікерами парламенту Мілошем Вистрчілом та Маркетою Пекаровою Адамовою, і зустрінеться з "членами уряду, парламенту, представниками ЗМІ".
"У центрі уваги – оборонна підтримка, європейська та євроатлантична інтеграція України та Вільнюський саміт НАТО, ситуація довкола ЗАЕС, реалізація "формула миру", відбудова України", – додав голова держави.

Зазначимо, що це перший візит Володимира Зеленського до Чехії від початку президентської каденції у 2019 році.
Нагадаємо, перед цим у четвер Володимир Зеленський був з візитом у Болгарії. Лідери обох країн уклали спільну декларацію, яка стала 22-м документом, в якому йдеться про підтримку членства України в НАТО.
Також, за даними ЗМІ, Зеленський напередодні саміту НАТО у Вільнюсі відвідає Туреччину для зустрічі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко переконує, що Києву варто домовитися з Москвою щодо територіальних претензій Росії та безпеки України, поки контрнаступ не позбавив його такої можливості.
Про це заявив Олександр Лукашенко на зустрічі з журналістами 6 липня, "Пул первого".

"Сьогодні треба схаменутися, і поки на столі цілий пакет питань, щодо яких можна домовитися... завтра це вже буде неможливо".
Лукашенко провів паралель із Євгеном Пригожиним, якого нещодавно схиляв до домовленостей під час спроби заколоту.
"Сьогодні, на даний момент, об 11:00 ми ще можемо з тобою розмовляти на тему "віддати Шойгу, Герасимова – не віддати, зустрітися з Путіним – не зустрітися", він же такі висував умови – але щойно загине хоч один мирний мешканець, із тобою вже ніхто розмовляти не буде, і навіть я, ти вже будеш терорист, який вбиває своїх людей", – сказав Лукашенко.

Він додав, що пояснював Пригожину, що вже надвечір ситуація може змінитися – і з ним уже ніхто не буде говорити.

"Точно так з Україною. Сьогодні з Україною можна розмовляти і досягати якихось мирних угод. Я маю на увазі не стільки Білорусь, скільки Росію. Вона буде розмовляти в силу тієї ситуації, яка складається – насамперед на фронті, і не тільки на фронті.
Після так званого "контрнаступу" ситуація зміниться. І чи захочуть із тобою розмовляти? Таку паралель я провів із Женею Пригожиним, коли в мене відбулася ця розмова.
Але це ж справді так: сьогодні можемо говорити, домовлятися – завтра ніхто з тобою розмовляти не буде. Час дуже змінюється, війна йде. Шкода, що політики в Україні цього не бачать і не розуміють.
Усе устаканимо потім! Сядемо, домовимося тощо. Усе – боюся це слово говорити – забудеться. Ну, візьміть із Німеччиною: яка була війна, 30 мільйонів людей загинуло – і що, ми вовком один на одного дивимося? Росія взагалі в обнімку з Німеччиною ходила до СВО: дешеві ресурси, енергоносії, нові покоління... і якось це зарубцювалося. Ми, звичайно, все пам'ятаємо... але ми рухалися назустріч один одному".
Лукашенко знову повторив російську пропаганду про "один народ" з українцями і закликав "зараз зупинитися", бо вже багато поганого зроблено, але "може бути гірше".
На його думку, потрібно "сісти за стіл переговорів без попередніх умов – і там уже визначатися: території, безпека, майбутнє України, Росії та Білорусі".
Лукашенко заявив, що всі ці рішення мають залежати від трьох названих країн, а не від США.
Він також переконує, що Європа найбільше зазнає втрат від цієї війни, а вигоду отримує лише "одна країна".

Адміністрація президента США Джо Байдена найближчим часом оголосить про новий пакет військової допомоги Україні, в якому зокрема будуть і касетні снаряди.
Про це повідомили агенція Reuters і суспільний радіомовник США NPR, цитуючи джерела.
За даними NPR, новий пакет військової допомоги Україні може бути оголошений уже в четвер, тоді як, за даними Reuters, це станеться вже у п’ятницю.
Також ЗМІ не уточнюють, як саме надаватиметься новий пакет військової допомоги; найімовірніше, касетні снаряди нададуть із запасів армії США.
Про ухвалення рішення щодо цього типу озброєння ЗМІ повідомляли й раніше.
Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, які можуть уражати і вбивати цивільне населення. Також у цих боєприпасів порівно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.
У 2008 року понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів. Сполучені Штати, Росія та Україна відмовилися приєднатися до нього.
ЗМІ ще наприкінці 2022 року повідомляли, що Туреччина почала надсилати Україні касетні боєприпаси американської розробки після місяців благань Києва до адміністрації Байдена надати ці засоби. Українська сторона такі повідомлення заперечила.