Під час мирних переговорів навесні 2022 року Росія вимагала не лише скорочення чисельності української армії, а й передачі ракет та далекобійного озброєння на склади, доступ до яких мали отримати російські військові. За словами колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, запропоновані Москвою умови фактично передбачали встановлення контролю над оборонними можливостями України. Про це Кулеба розповів в інтерв'ю "Українській правді", опублікованому 2 листопада.
Ексміністр зазначив, що не володіє всіма подробицями переговорів, які спочатку проходили в Білорусі, а згодом продовжилися у Стамбулі. Водночас він навів конкретні вимоги російської сторони, які, на його думку, робили запропоновану угоду неприйнятною для України. Зокрема, Москва наполягала на обмеженні чисельності українських Збройних сил до 50 тисяч військовослужбовців.
Українська сторона натомість пропонувала зберегти армію чисельністю 250 тисяч осіб – відповідно до встановлених на той момент показників мирного часу. Кулеба наголосив, що погодження будь-яких обмежень для власної армії, встановлених іншою державою, становило б серйозну загрозу українському суверенітету. Ще однією вимогою Росії була передача всіх ракет і далекобійного озброєння на склади з допуском російських військових.
За словами колишнього міністра, фактично йшлося про присутність російських військовослужбовців на об'єктах зберігання української зброї. Кулеба порівняв такі вимоги з історичними випадками розміщення московських гарнізонів на українських землях. На його переконання, подібний механізм міг стати інструментом поступового обмеження незалежності держави.
Оцінюючи переговори 2022 року, ексміністр назвав російські пропозиції фактично капітуляційними. Він зазначив, що на момент зустрічі у Стамбулі ситуація вже суттєво змінилася: українські війська звільнили Київщину, а після виявлення злочинів російської армії в Бучі можливість домовленостей на запропонованих Москвою умовах стала ще менш прийнятною. Водночас Кулеба визнав, що восени 2022 року Україна теоретично могла спробувати відновити переговори про припинення війни.
На його думку, таку можливість можна було розглядати у вересні-жовтні, коли українська армія досягла значних успіхів на фронті. Однак суспільні настрої того часу, за словами дипломата, не сприяли обговоренню компромісів. Після українських військових перемог значна частина суспільства очікувала подальшого звільнення територій і повернення до міжнародно визнаних кордонів 1991 року.
Кулеба визнав, що сам поділяв ці очікування, хоча розумів: навіть відновлення територіальної цілісності не гарантувало б автоматичного припинення російської агресії. За таких обставин українському керівництву було б складно запропонувати суспільству припинення бойових дій із фіксацією тодішньої лінії фронту. При цьому ексміністр не вважає, що Україна втратила реальну можливість завершити війну восени 2022 року.
Він переконаний, що навіть у разі нової спроби переговорів досягти домовленості не вдалося б через позицію російського керівництва. Кулеба також зазначив, що після невдалого для України контрнаступу 2023 року західні партнери почали активніше порушувати питання про повернення до переговорів. Однак, за його оцінкою, на той момент Москва вже не була зацікавлена в припиненні бойових дій.
Колишній очільник МЗС підкреслив, що, аналізуючи події попередніх років, не бачить періоду, коли президент Росії Володимир Путін справді був готовий завершити війну на взаємоприйнятних умовах. Раніше президент Володимир Зеленський також розповідав про російські ультиматуми на переговорах у Стамбулі. За його словами, серед вимог Кремля були скорочення української армії, відмова від частини озброєння, закріплення нейтрального статусу України та визнання окупованих територій російськими.
