Росія і Китай у спільній заяві після зустрічі Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна в Пекіні виступили за завершення війни шляхом переговорів, але повторили російську формулу про необхідність усунення "першопричин української кризи". Україна згадується у спільній заяві РФ і КНР за підсумками переговорів російського правителя Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Пекіні. Сторони заявили, що підтримують пошук рішення "шляхом діалогу і переговорів".
У документі йдеться, що Москва і Пекін "переконані в необхідності повного усунення першопричин української кризи" на основі принципів Статуту ООН "у всій їх повноті, сукупності та взаємозв'язку". Таке формулювання відповідає риториці Кремля, який регулярно використовує тезу про "першопричини" для виправдання власних вимог у переговорах щодо війни проти України. Російська сторона у заяві також "позитивно оцінила" позицію Китаю щодо війни та привітала прагнення Пекіна відігравати "конструктивну роль" у політико-дипломатичному врегулюванні.
Китай офіційно позиціонує себе як нейтральний посередник, але водночас залишається ключовим економічним партнером Росії під час повномасштабної війни. За даними Kyiv Independent, Путін і Сі 20 травня підписали спільну заяву про подальше зміцнення "всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії", а також низку документів щодо співпраці. The Guardian писала, що під час візиту очікували близько 40 документів і широку декларацію про партнерство РФ і КНР.
Financial Times зазначає, що переговори в Пекіні були спрямовані на підтвердження російсько-китайських зв'язків на тлі глобальної напруги, енергетичних ризиків і санкційного тиску на Москву. Окремою темою залишався газопровід "Сила Сибіру-2", який для Росії важливий як можливість переорієнтувати частину газових поставок із втраченого європейського ринку на Китай. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що тема України також мала обговорюватися в неформальному форматі між Путіним і Сі "за чашкою чаю".
Такий формат важливий для Кремля як сигнал, що Москва намагається втримати Китай у ролі стратегічного партнера і потенційного дипломатичного прикриття для своєї позиції щодо війни. Для України ця заява важлива не через нову мирну ініціативу, а через політичний сигнал. Китай знову не назвав Росію агресором і не підтримав українську формулу миру, натомість погодився на формулювання, яке залишає простір для російських вимог про "гарантії безпеки" та "першопричини".
Водночас у заяві є посилання на Статут ООН, який Україна і західні партнери трактують через принципи суверенітету, територіальної цілісності та заборони агресії. Саме тому ключовим питанням залишається не загальна згадка про переговори, а те, чи готовий Китай реально тиснути на Росію для завершення війни на умовах, які не легалізують окупацію українських територій. Для української економіки й безпеки позиція Китаю має практичне значення.
Пекін залишається великим покупцем російських енергоносіїв і важливим торговельним партнером Москви, а отже впливає на здатність Росії фінансувати війну, обходити частину західного тиску та вести переговори з позиції більшої стійкості. За матеріалами: Kyiv Independent, Financial Times, The Guardian
