За перші два місяці 2026 року кількість збиткових банків у Росії зросла з 34 до 60. У ЦБ РФ стверджують, що йдеться переважно про невеликі установи, але експерти бачать ризик подальшої консолідації ринку. У Росії за підсумками січня-лютого 2026 року майже 20% банків стали збитковими.
За даними ЦБ РФ, які проаналізували "Известия", з початку року кількість таких банків зросла з 34 до 60. Якщо враховувати всі кредитні організації, у мінусі опинилися 79 учасників ринку, або 22%. У російському Центробанку заявили, що переважно йдеться про невеликі банки: їхня сукупна частка в активах сектору не перевищує 1%.
Сам регулятор наголошує, що збитки окремої установи за короткий період ще не означають проблем із її стійкістю – оцінювати треба ліквідність, бізнес-модель, резерви, якість кредитного портфеля та джерела доходів. Головною причиною тиску на банки експерти називають наслідки жорсткої грошово-кредитної політики. Ключова ставка в Росії понад пів року трималася на рекордному рівні 21%, а після початку зниження у червні 2025 року до квітня 2026-го опустилася лише до 14,5%.
Високі ставки збільшили навантаження на позичальників, погіршили якість кредитів і змусили банки нарощувати резерви під можливі втрати. Найбільш уразливими виявилися малі та середні банки. Великі гравці мають ширшу продуктову лінійку, дешевші джерела фондування, більшу клієнтську базу та більше можливостей для маневру з тарифами.
Невеликі банки стикаються з вищими відносними витратами й жорсткішою конкуренцією за якісного позичальника. Втім, збитки показали не лише малі установи. За даними ренкінгу "Эксперт РА", за рік до 1 квітня 2026 року від'ємний фінансовий результат мали, зокрема, Почта Банк, "Синара", УБРиР, "ЦентроКредит", "Инго" та "Солидарность".
Це показує, що проблема виходить за межі найдрібніших учасників ринку. Попри зростання кількості збиткових банків, сектор загалом залишається прибутковим. У січні російські банки заробили близько 394 млрд рублів чистого прибутку, у лютому – близько 392 млрд рублів.
Тому нинішня ситуація більше схожа не на системну банківську кризу, а на посилення розриву між великими й слабшими гравцями. Для ринку головний ризик полягає в подальшій концентрації. Якщо тиск високих ставок, прострочення та резервів збережеться, частина малих і регіональних банків може бути змушена шукати покупця, входити до більших банківських груп або виходити з ринку.
Це може знизити конкуренцію, особливо в регіонах, і підвищити вартість обслуговування для клієнтів. Окремий ризик – кредитування бізнесу. За оцінками експертів, у IV кварталі 2025 року частка проблемних кредитів юридичних осіб у Росії перевищила 11% проти 5,8% роком раніше.
Це напряму збільшує витрати банків на резервування й тисне на прибуток. Для України ця динаміка важлива як індикатор стану фінансової системи Росії під тиском високих ставок, воєнних витрат і санкційного середовища. Поки великі банки РФ залишаються прибутковими, але слабші учасники ринку дедалі гірше витримують дорожнечу грошей і погіршення якості позичальників.
Якщо тенденція продовжиться, російський банківський сектор стане ще більш концентрованим і залежним від найбільших державних та системних гравців.
