ТЕЛЕГРАФ

Міністерство оборони США в п’ятницю оприлюднило подробиці нового пакета військової допомоги Україні на суму 800 мільйонів доларів, до якого увійшли зокрема вдосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення (DPICM), або касетні снаряди.
Новий пакет військової допомоги США містить додаткові боєприпаси для систем протиповітряної оборони Patriot та систем HIMARS, 155-мм і 100-мм артилерійські снаряди, ракети AIM-7 для протиповітряної оборони та зенітні комплекси Stinger і протитанкові комплекси Javelin.
З-поміж техніки згадується 31 155-мм гаубиця, 32 бойові машини піхоти Bradley та 32 бронетранспортери Stryker, а також 27 тактичних машин для евакуації техніки й 10 тактичних машин для буксирування й транспортування обладнання.

Крім того, у межах останнього пакета військової допомоги Штати передають обладнання для розмінування, ракети TOW, "високоточні авіаційні боєприпаси", безпілотні авіаційні комплекси Penguin, боєприпаси для підриву й системи для розмінування, стрілецьку зброю, понад 28 мільйонів набоїв до неї, а також запасні частини та інше польове обладнання.
Це вже 42-ий пакет допомоги, який Сполучені Штати передають Україні за програмою Presidential Drawdown Authority, тобто безпосередньо із власних запасів. Загальна сума військової допомоги з лютого 2022 року становить понад 41,3 мільйона доларів.
Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, тому їх вважають більш небезпечними для цивільного населення. Також у цих боєприпасів порівно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.
У 2008 року понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів. Сполучені Штати, Росія та Україна відмовилися приєднатися до нього.
У Білому домі раніше пояснювали, що надання касетних боєприпасів – тимчасовий захід, поки не будуть розгорнуті потужності для виробництва звичайних артилерійських боєприпасів. Крім того, Україна зобов'язалась мінімізувати ризик використання касетних боєприпасів.

Країни-члени НАТО досягли консенсусу щодо того, щоби встановити обов’язковий поріг витрат на оборону на рівні 2% від ВВП.
Про це з посиланням на свої джерела повідомляє DPA.
За словами поінформованих співрозмовників агентства, союзники погодилися підвищити щорічні витрати на оборону до щонайменш 2% валового внутрішнього продукту (ВВП).
Це одне з очікуваних рішень майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі.
Також у ЗМІ потрапили чутки про те, що для Люксембургу у цьому питанні готують виняток – через особливості цієї країни.
Нагадаємо, вже 11 країн-членів НАТО досягли або перетнули поріг у 2% ВВП на оборону, тоді як донедавна таких союзників було лише сім. На першому місці за обсягами витрат на оборону відносно свого ВВП опинилася Польща, на другому – США.
Порівняно з 2014 роком, найбільш суттєво зросли витрати союзників на східному флангу НАТО.

В Україні оголошено масштабну повітряну тривогу.
Про це говорить карта тривог, речник Повітряних сил Юрій Ігнат у коментарі УП.
Ігнат повідомив, що було зафіксовано зліт трьох винищувачів МіГ-31К з аеродрому Саваслейка у Росії.

Представники приватної військової компанії "Вагнер" поки що не прибували для огляду ймовірного місця розміщення бійців компанії в наметовому таборі в районі міста Осиповичі Могильовської області Білорусі.
Про це повiдомив помічник міністра оборони РБ генерал-майор Леонід Касинський, який прибув до табору, якого цитує російське видання ТАСС.

"Ні, оперативні групи поки що не приїжджали, не визначалися, не дивилися. Я думаю, що коли буде ухвалено остаточне рішення групою "Вагнер" розміщуватися чи не розміщуватися в Білорусії, тоді й будуть дивитися".

Касинський пояснив, що "це літній табір, який побудований у взаємодії з органами місцевої влади".
"Цей табір розгортався для тренування як військових, так і представників цивільної адміністрації в рамках розгортання системи територіальної оборони", - додав він.

За словами генерала, табір здатний вмістити близько 5 тисяч осіб. Він також зазначив, що "теоретично (військову) техніку можна розмістити де завгодно".

"Усе залежить від кількості цієї техніки. Це колишнє військове містечко. Інфраструктура збереглася: і бокси (для зберігання техніки) були, тут артилерійська бригада колись розташовувалася".
Що передувало: Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічі з журналістами повідомив, що Мінськ запропонував використати для розміщення бійців ПВК "кілька колишніх військових містечок, які використовували ще за радянських часів", зокрема під Осиповичами.
ЗМІ дізналися про роботи, які ведуться на території колишньої ВЧ №61732 у с. Ціль (Осиповицький р-н, Могильовська обл.), де раніше дислокувалася 465-та ракетна бригада ЗС РБ. Це приблизно 90 кілометрів від Мінська.
Супутникові знімки засвідчили, що там, найімовірніше будують наметове містечко.
Лукашенко 27 червня заявляв, що в Білорусі не будують таборів для ПВК "Вагнер", але за необхідності "допоможуть із розміщенням".

Сполучені Штати разом із іншими союзниками й партнерами продовжують вести дискусії про гарантії безпеки для України до її вступу в НАТО, але зміст цих обговорень не розголошуватиметься.
Про це на брифінгу для журналістів у п’ятницю заявила старша директорка з питань Європи Ради національної безпеки Білого дому Аманда Слот.
Представниця Білого дому підтвердила, що США "продовжують вести переговори з Україною, разом з іншими союзниками і партнерами, про те, як ми можемо найкраще запевнити Україну в їхній довгостроковій безпеці, щоб стримати будь-яку майбутню агресію після закінчення цієї війни".

"Але поки що ці розмови тривають. На даному етапі я не можу вдаватися в подробиці того, що ми обговорюємо", – підкреслила Слот.

Посадовиця лише зазначила, що на саміті НАТО – де такі гарантії безпеки, як очікується, можуть бути оголошені – Сполучені Штати запевнять у посиленні незмінної відданості забезпеченню того, щоб "Україна залишалася демократичною, незалежною, суверенною і процвітаючою".
"Наразі я не можу сказати наперед щось, окрім того, що ми залишаємося вкрай відданими тому, щоб продовжувати надавати підтримку, якої потребує Україна. Тому ми обговорюємо з ними структури і формати, які дозволять нам робити це ефективно", – пояснила представниця Ради нацбезпеки США.

Нагадаємо, за даними німецького видання FAZ, угода про гарантії безпеки для України може бути підписана до саміту НАТО, який відбудеться 11-12 липня у Вільнюсі.
Раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що гарантії безпеки реально потрібні Україні, але не як альтернатива членству, а на час, поки Україна не стала членом НАТО.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що в п'ятницю, 7 липня, прибув до Туреччини для переговорів із турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом
Про це йдеться у повідомленні Зеленського у Telegram.
Український лідер проведе з Ердоганом переговори щодо "формули миру", саміту НАТО, гарантій безпеки та "зернової угоди".
Також у фокусі – відбудова України й "оборонні контракти між нашими підприємствами".
Раніше ЗМІ повідомляли, що Зеленський напередодні саміту НАТО у Вільнюсі відвідає Туреччину для зустрічі з Реджепом Таїпом Ердоганом, після чого турецький лідер може поговорити із главою Кремля Володимиром Путіним.
Нагадаємо, у четвер, 6 липня, Володимир Зеленський був з візитом у Болгарії, після чого вирушив до Праги та Братислави.

За день було майже 20 бойових зіткнень з окупантами, ураїнські захисники продовжують наступати на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах.
Про це повiдомляє Генштаб ЗСУ.
"Противник зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось близько 20 бойових зіткнень...
Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження з артилерії по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби".

Вночі росіяни атакували територію України іранськими дронами. Захисникам вдалося знищити 12 із 18 БпЛА.
Крім того, ворог завдав ракетного удару по території одного з інфраструктурних об'єктів Запоріжжя. Також завдав 42 авіаційних удари, здійснив близько 30 обстрілів з РСЗВ по позиціях українських військ та населених пунктах.
На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність. Протягом доби завдав авіаудару в районі Вільшаної Харківської області. Здійснив мінометні та артилерійські обстріли понад 15 населених пунктів Чернігівської та Харківської областей.
На Куп’янському напрямку противник намагався наступати в районах Новоселівського і Стельмахівки Луганської області. Захисники відбили усі атаки ворога.
На Лиманському напрямку протягом доби противник вів штурмові дії та намагався витіснити захисників із займаних позицій в районі північно-західніше Берестового Луганської області, успіху не мав.
Завдав авіаударів в районах Білогорівки Луганської області та Спірного на Донеччині. Артилерійських обстрілів зазнали понад 10 населених пунктів Луганської та Донецької областей.
На Бахмутському напрямку противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Богданівка, Олександро-Шультине, Біла Гора, Північне. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали більш як 15 населених пунктів Донецької області.
На Авдіївському напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив безуспішні наступальні дії в районах Новокалинового, Авдіївки та Невельського Донецької області.
У той же час, противник провів артилерійські обстріли понад 15 населених пунктів.
На Мар’їнському напрямку, під ворожим вогнем артилерії, захисники відбили усі атаки в районі міста Мар’їнка.
Противник завдав авіаційного удару біля Красногорівки Донецької області. Здійснив обстріли населених пунктів Красногорівка, Мар'їнка та Побєда Донецької області.

На Шахтарському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Благодатного Донецької області.
Завдав авіаційного удару біля Великої Новосілки. Здійснив обстріли понад 15 населених пунктів.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування наших військ. Здійснив артилерійські обстріли понад 20 населених пунктів.
Авіація сил оборони за добу завдала 6 ударів по районах зосередження особового складу противника, 2 - по зенітно-ракетних комплексах та 1 - по пункту управління ворога. Також захисниками було знищено 2 розвідувальних БпЛА.
Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили пункт управління, 7 артилерійських засобів на вогневих позиціях та станцію РЕБ ворога.

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) могла отримати доступ до розмов ватажка групи Вагнера Євгена Пригожина й самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка під час заколоту в РФ наприкінці червня.
Про це йдеться в спільному розслідуванні німецьких мовників WDR і NDR.
За інформацією ЗМІ, німецька розвідка прослуховувала телефонні розмови ватажка "вагнерівців" й Лукашенка, коли вони обговорювали умови припинення заколоту в Росії. Таким чином, BND нібито безпосередньо дізналася про роль Лукашенка як посередника між Пригожиним і президентом РФ Володимиром Путіним.
Також, зазначають WDR та ARD, німецькі розвідники мали нечіткі докази можливого заколоту в Росії ще за тиждень до самих подій і намагались підтвердити інформацію в партнерів, але безуспішно – і тому й не повідомили про це канцлеру Олафу Шольцу.
"Як повідомляється, перше попередження від BND про події було надіслано німецькому уряду в п'ятницю ввечері – напередодні того, як найманці "Вагнера" окупували російські військові об'єкти та російське місто Ростов", – йдеться в розслідуванні.

Минулого тижня стало відомо, що Федеральна розвідувальна служба Німеччини розпочала внутрішню перевірку у зв’язку з тим, що не змогла передбачити спробу заколоту в Росії, а її керівнику Бруно Калю нібито загрожує відставка.
Нинішня інформація, однак, спростовує такі припущення.
Як повідомлялось, канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що невдалий заколот у Росії ослабив президента Володимира Путіна, але наслідки для вторгнення РФ в Україну залишаються незрозумілими.

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля стосовно критеріїв до швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту (ШСЗСЦЗ) модульного типу та можливості внесення їх до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Про це повідомляє сайт КМДА.
"У Києві проводять комплекс заходів розширення фонду захисних споруд. На сьогодні є потреба у виготовленні ШСЗСЦЗ модульного типу, які можна було б оперативно встановити на місцевості та які забезпечать зниження ризику комбінованого ураження населення від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. У зв’язку з цим міська влада Києва просить надати роз’яснення та критерії і вимоги до захисних споруд модульного типу, що захищають від уламків ракет, а також умови їх взяття на облік до фонду захисних споруд цивільного захисту. Відповідний лист сьогодні підписаний та направлений голові уряду", - йдеться у повідомленні КМДА.

У Кличка зазначають, що такі споруди модульного типу можна оперативно встановлювати на місцевості для захисту населення від уламків ракет та баражуючих боєприпасів. Столиця планує закупити та встановити понад 200 таких споруд. Насамперед - у спальних районах міста.
Також в столиці нарощується кількість найпростіших укриттів шляхом підземного простору, а також капремонту та дооснащення існуючих укриттів, повідомляють в КМДА.

Українські військові за останню добу ліквідували майже дві роти російських окупантів та знищили 28 одиниць ворожої техніки на Таврійському напрямку
Про це йдеться у повідомленні командувача оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського в Telegram.
"На Таврійському напрямку Сили оборони системно вибивають ворога з позицій", — написав Тарнавський.

Протягом доби артилерійські підрозділи Сил оборони виконали 1247 вогневих завдань. Втрати ворога вбитими та пораненими склали майже дві роти. Також було знищено склад боєприпасів росіян.
Окрім того, українські бійці знищили 28 одиниць військової техніки окупантів, зокрема:

6 танків;
5 ББМ;
4 гармати Д-30;
самохідна артилерійська установка 2С9 "Нона";
3 БПЛА "Орлан-10";
самохідна артилерійська установка "Акація";
комплекс далекого візуального спостереження "Муром-М";
станція РЕБ;
автомобільна техніка.

"Просуваємось", — наголосив командувач.

Російський письменник, політик і українофоб Захар Прилєпін записав нове відео з лікарні.
Про це повiдомляє ТГ-канал Прилєпіна.
Українофоб, який пережив замах, показав, що встав на ноги. Вони скуті металевими конструкціями, що скріплюють.
"Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими, мудрішими і злішими", - заявив на відео Прилєпін.

Раніше повідомлялося, що внаслідок вибуху в письменника серйозно постраждали ноги.
Передісторія:
6 травня в російській Нижегородській області підірвали автомобіль Audi, в якому їхав українофоб, письменник і член партії "Справедлива Росія" Захар Прилєпін, який начебто воював проти України. Тоді ЗМІ повідомляли, що Прилєпін важко поранений, а водій загинув. Як повідомила пресслужба Прилєпіна, внаслідок вибуху загинув його соратник, співробітник батальйону "Оплот" Росгвардії Олександр Шубін із позивним "Злой". МВС Росії заявило про затримання чоловіка, який може бути причетним до підриву машини Прилєпіна. Згодом у Слідкомі РФ відзвітували, що затриманий за підозрою в замаху на Прилєпіна уродженець України Олександр Пермяков визнав свою провину.