ТЕЛЕГРАФ

Україна повернула із російського полону 45 військових та двох цивільних.
Про це повiдомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

"Нам вдалося повернути з полону додому 45 наших воїнів ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ та двох цивільних. Серед них - двоє офіцерів, 41 рядовий та сержант, цивільний співробітник "Азовсталі" та тероборонівець з Херсону".
За словами Єрмака, вдалося повернути оборонців Маріуполя та "Азовсталі". Є поранені воїни. Також військових з Донецького, включно з Бахмутом, Запорізького та Харківського напрямків. Також додому повернулися незаконно вивезені до Росії українських дітей - 6-річного Рената та 10-річну Варвару.

Їхню матір, бойового медика, звільнили під час великого обміну в жовтні 2022 року.
"Вони з чоловіком давно чекали на повернення своїх дітей, яких Росія незаконно депортувала, намагаючись приховати викрадення", – додав керівник ОП.

Російські ЗМІ повідомляють, що в РФ повернулися 45 осіб.

Україна та Болгарія уклали спільну декларацію, яка стала 22-м документом, в якому йдеться про підтримку членства України в НАТО.
Про це у Facebook повідомив заступник глави ОП Ігор Жовква.
Зазначається, що документ чітко засвідчує, що Болгарія підтримує набуття Україною членства в НАТО, щойно це дозволять умови.

У спільній декларації йдеться, що Болгарія визнає, що членство України в НАТО є єдиним способом забезпечити достатній рівень безпеки як для України, так і для всієї євроатлантичної сім'ї.
"Болгарська сторона вітає значні досягнення України у просуванні на шляху євроатлантичної інтеграції, зокрема, щодо досягнення взаємосумісності з НАТО, підтверджує намір збільшити спільні зусилля щодо підтримки інтеграції України до Альянсу та імплементації стандартів НАТО, а також повністю підтримує Раду Україна-НАТО", – йдеться у документі.

Повідомляється, що декларація також закріплює готовність Болгарії продовжувати надавати політичну і матеріальну підтримку України як з боку Альянсу, так і на двосторонньому рівні стільки, скільки буде потрібно.
"Разом з міжнародними організаціями, союзниками та партнерами Болгарія підтверджує готовність брати участь у повоєнному відновленні та відбудові України", – резюмується в документі.

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський у четвер прибув з візитом до Болгарії.
Як повідомлялося, що Україна сформулювала два конкретні очікування від прийдешнього саміту Північноатлантичного Альянсу у Вільнюсі – стосовно членства й гарантій безпеки – й до останнього наполягатиме на їхньому затвердженні.

Міжнародні правозахисники з Human Rights Watch заявили, що ЗСУ причетні до начебто застосування касетних боєприпасів, що призвело до жертв серед цивільного населення.
Про це йдеться в заяві Human Rights Watch.
"Нове дослідження Human Rights Watch виявило, що українські ракетні обстріли касетними боєприпасами підконтрольних Росії територій в Ізюмі та його околицях на сході України протягом 2022 року призвели до численних жертв серед українського цивільного населення", — йдеться в повідомленні.

В HRW підрахували, що внаслідок удару по окупованому Ізюму, загинуло щонайменше 8 цивільних осіб, ще 15 отримали поранення, однак загальна кількість загиблих та поранених може бути більшою.
Правозахисники повідомили, що 6 червня звернулись до міністра оборони України з коротким викладом своїх висновків та проханням про зустріч. В Міноборони відповіли письмово, що "касетні боєприпаси не використовувалися в межах або навколо міста Ізюм у 2022 році, коли воно перебувало під російською окупацією".

При цьому у HRW нагадали, що відповідно до Женевських конвенцій 1949 року, які застосовуються до "збройного конфлікту" в Україні, всі сторони зобов'язані розслідувати і належним чином переслідувати військові злочини, скоєні їхніми силами або на їхній території.
В організації також застерегли США від передачі касетних боєприпасів Україні. "Передача цієї зброї неминуче призведе до довготривалих страждань цивільного населення і підірве міжнародний осуд її використання", - зазначили правозахисники.
У Human Rights Watch також визнали, що й російські війська використовують касетні боєприпаси.
"Обидві країни повинні припинити використання цієї зброї невибіркової дії, і жодна країна не повинна постачати касетні боєприпаси через їхню передбачувану небезпеку для цивільного населення", - говориться у повідомленні.

Раніше CBS News з посиланням на неназваних американських посадовців повідомив, що США вже цього тижня можуть ухвалити рішення про передачу Україні касетних боєприпасів.

Послом Британії в Україні невдовзі стане Мартін Гарріс, який замінить на цій посаді Мелінду Сіммонс.
Про це повідомили на офіційних сторінках посольства.
Мелінда Сіммонс очолює дипломатичну місію Британії в Україні з 2019 року і за кілька місяців перейде на іншу посаду у дипломатичній службі.
Замість неї послом стане Мартін Гарріс. Ротація відбудеться у вересні 2023 року.
Мартін Гарріс вже працював в Україні в 2003-2008 роках, тоді він був заступником керівника місії та генконсулом.

У 2010-2014 роках він був послом у Румунії, а в 2014-2017 роках – заступником керівника місії у Москві. Останні п’ять років Гарріс очолював директорат у справах Східної Європи та Центральної Азії в МЗС Британії.
"Я радий повернутися в Україну, щоб очолити надважливу роботу нашого посольства з підтримки українського уряду та народу, які захищають свою країну та наші спільні цінності. Відносини Великої Британії з Україною ніколи не були настільки міцними, і ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", – зазначив Гарріс з нагоди призначення.

Нагадаємо, Мелінда Сіммонс за роки роботи в Україні активно вчила українську мову. Також посол активно веде Twitter, де розповідає не лише про робочі справи, а й своє повсякденне життя у Києві до і під час повномасштабної війни.
Серед іншого, Мелінда Сіммонс показувала, як облаштовує собі ліжко у коридорі на час повітряних тривог, та ділилася, що знімає стрес біля боксерської груші.

Більшість країн підтримує приєднання України до НАТО. А держави, які сумніваються, враховують лише рішення президента США Джо Байдена. Про це, із посиланням на інтерв'ю президента України Володимира Зеленського CNN.
Він заявив, що Україні важко вижити без допомоги США, і це є фактом. Президент наголосив, що абсолютні факти треба завжди визнавати.
За його словами, без допомоги США війна РФ проти України перетвориться на заморожений конфлікт. Водночас за допомогою Штатів наша держава деокупує територію. Президент зазначив, що деокупація кожного наступного міста – це ослаблення Путіна, і цього не треба боятися.
Зеленський зазначив, що зараз США вирішують, чи буде запрошення для України до НАТО.
"Більшість країн НАТО підтримують запрошення України в НАТО. Ті, хто сумнівається, - дивляться лише на президента Байдена. І президент Байден знає, що саме від нього це залежить і це буде його рішення" , - додав він.

Президент також зазначив, що саме Байден має визначитися із рішенням щодо України у ці дні. Він додав, що має відмінні стосунки із президентом Штатів.
"Він (Байден – ред.) підтримує наше майбутнє у НАТО, але зараз ми говоримо про дуже-дуже важливу мотивацію наших солдатів. Запрошення (України в НАТО - ред.) - технічна річ. Просто формулювання. Це важливо, це підштовхне наших солдатів до швидкої деокупації через мобілізацію людей" , - сказав він.

Водночас Зеленський наголосив, що Україна розуміє, що не може стати членом Альянсу до закінчення війни.
"Але цей сигнал дуже важливий і залежить від Байдена" , - додав президент.

Президент України Володимир Зеленський напередодні саміту НАТО у Вільнюсі відвідає Туреччину для зустрічі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом.
Про це пише турецьке видання Sabah.
Саміт НАТО у Вільнюсі відбудеться 11-12 липня. 6 липня президент Зеленський перебуває з візитом у Болгарії.
За інформацією видання, Зеленський і Ердоган зустрінуться у Стамбулі.
Візит відбудеться напередодні завершення дії "зернової угоди" 17 липня.

Президент Володимир Зеленський вважає, що Володимиру Путіну повідомляють лише позитивну інформацію про події на фронті, тому той перебуває "не в повній інформаційній адекватності".
Про це Зеленський заявив в інтерв’ю CNN

"Я вважаю, що він повністю не контролює процеси (керування російською армією в Україні - ред.). Він командує керівниками, і вони бояться втратити посади. Але на середній, нижній ланках – він точно не контролює і не розуміє, що відбувається.
Іноді ми бачимо це чітко: він говорить про міста, які нібито під російським прапором, а вони повністю контролюються нами. Це свідчить про те, що він перебуває не в повному інформаційному розумінні та адекватності. Йому дають тільки позитивну інформацію. Погану він чути не хоче", — сказав він.

Зеленський додав, що автократичні лідери, особливо похилого віку, не хочуть отримувати погані емоції, навіть коли йдеться про реальний стан справ.
На його думку, командири підтримали Пригожина під час заколоту, бо він був на полі бою поруч із ними.

У Міністерстві закордонних справ у відповідь на заклик Білого дому до проведення Україною реформ задля членства у НАТО закликали реформувати ставлення Заходу до Росії.
Про це йдеться у заяві речника МЗС України Олега Ніколенка у четвер.
"Звернули увагу на заяву речниці Білого Дому про необхідність проведення Україною реформ, аби відповідати стандартам НАТО, перші ніж приєднатися до Альянсу", – заявив Ніколенко.

Він підкреслив, що США – провідний союзник України у протидії збройній агресії Росії, тому Київ надзвичайно вдячний всім американцям, які підтримують Україну.

Ніколенко наголосив, що, окрім України, зараз в світі немає жодної іншої країни, яка би проводила таку кількість реформ в умовах масштабної війни на своїй території. Докорінні внутрішні перетворення в Україні, за його словами, невідворотно продовжуватимуться.
"Водночас вважаємо, що одна реформа у світі залишається незавершеною. Це – ставлення Заходу до ролі Росії в архітектурі євроатлантичної безпеки", – заявив Ніколенко.

За його словами, щойно українські партнери будуть розглядати питання членства України в НАТО без озирання на Москву, стане очевидним, що "надання Україні запрошення до членства в Альянсі вже на цьому етапі відповідає безпековим інтересам союзників, стане важливим кроком задля відновлення миру в Україні і Європі загалом та унеможливлення повторення російської агресії в майбутньому".
Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр під час пресбрифінгу в середу заявила, що країни-члени НАТО приймуть рішення щодо членства України в Альянсі після того, як Україна проведе реформи й відповідатиме всім вимогам.